Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вигоряти

Вигоря́ти, -ря́ю, -єш, сов. в. ви́горіти, -рю, -риш, гл. 1) Выгорать, выгорѣть. Каганець вигорів. Вигорів увесь Батурин. 2) Выгорать, выгорѣть; желтѣть и сохнуть отъ сонца. Городи такі високі, що все вигоряє. Кіевск. у. Паша вигоріла до коріня. Стор. І. 50.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 154.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИГОРЯТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИГОРЯТИ"
Аса-ля! меж. Крикъ для отогнанія свиней. Шейк.
Вигончастий, -а, -е. Рослый и тонкій. Уман. ІІІ. 276.
Вимагом нар. Насильно, путемъ требованій.
Відквашувати, -шую, -єш, сов. в. відквасити, -шу, -сиш, гл. Выпячивать, выпятить. Як молодик гострий та черево відквасив, то місяць буде дощовий. Грин. І. 11. 2) — губи. Надуться, сдѣлать недовольную физіономію.
Зачавлі́ти, -лі́ю, -єш, гл. Захирѣть, заболѣть.
Кваслина, -ни, ж. 1) Иногда только во мн. ч.: квасли́ни. квасная гуща. Черниг. 2) Хлѣбная гуща, употребляемая при выдѣлкѣ овчинъ. Сумск. у.
Перекруг, -гу, м. = перекрій. Ой місяцю-перекруже, зайди ти за хату. Н. п.  
Пірнач, -ча, м. Булава, въ которой вмѣсто шара рядъ металлическихъ дощечекъ (называющихся перами), расположенныхъ вокругъ стержня; знакъ власти полковника. К. ЧР. 425. Рейментарський пірнач. К. ЧР. 16.
Поперемотувати, -тую, -єш, гл. Перемотать (во множествѣ).
Утонька, -ки, ж. Ум. отъ утка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИГОРЯТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.