Бувати, -ва́ю, -єш, гл. Бывать. Ой бував я в тім садку. Бувало, із Мартином у дурня грають. бував і на коні, і під конем. Всего переиспыталъ. бувай, бувайте здорові. Будь, будьте здоровы, прощай, прощайте. Бувайте здорові, мої чорноброві! бува, буває. 1) Бываетъ, случается. Як вода, бува, греблю порвавши, біжить і гуде. 2) Чего добраго. Чи ти, бува, не здурів? 3) Въ случаѣ. Як, бува, спитають про мене, скажи, що жив і здоров.
Дражни́ти, -ню́, -ниш, гл. Дразнить, сердить. Пусти мене, моя мати, на юлиці погуляти; пусти мене, моя мати, я не забарюся, тілько хлопців подражню да й назад вернуся. Собак дражнили на дворах. 2) Прозывать, называть. Пішли ми вп'ять по сліду і як раз у се село зайшли, як його дражнять, — не знаємо.
Кертовиння, -ня, с. соб. Холмики, поднятые кротомъ.
Невгаразд нар. Невпопадъ, ни къ селу, ни къ городу.
Перевірюватися, -рююся, -єшся, сов. в. перевіритися, -рюся, -ришся, гл. Убѣждаться, убѣдиться по опыту. Я вже... сам перевіривсь, що як сняться мідні гроші, або що яйце їси... то будуть бити.
Перста, перст, мн. = перса. Ум. перста. Синку мій... Я тебе носила, своїми перстками кормила.
Повзуватися, -ва́юся, -єшся, гл. Обуться (о многихъ).
Понос, -су, м. Рожденіе (у животныхъ). У свині два поноси в літо.
Прибавити, -ся. Cм. прибавляти, -ся.
Сльозити, -зи́ть, гл. безл. Слезиться, сочиться. Cм. слези́ти.
