Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

виґвинтити

Виґвинтити, -чу, -тиш, гл. Вывинтить.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 155.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИҐВИНТИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИҐВИНТИТИ"
Бандурша, -ші, ж. Содержательница публичнаго дома.
Вакиристий, -а, -е. Овца или баранъ бѣлый, но съ черными обводами вокругъ глазъ. О. 1862. V. Кух. 36.
Дзвона́рський, -а, -е. Относящійся къ звонарю.
Каломутний, -а, -е. = каламутний. Каломутна річка. К. Досв.
Осліп II, нар. Слѣпо, очертя голову, наобумъ. Біжить од його осліп. Г. Барв. 113. Тиснулися осліп до штурму.
Самоволя, -лі, ж. Своеволіе. Желех.
Скалля I, -ля, с. соб. 1) Клепки бочки, кадки. Желех. 2) Лучина, щепка. Вх. Зн. 63.
Скупучий, -а, -е. Скаредный, очень скупой. Зміев. у.
Тарабан, -на, м. Барабань. Ном. № 835. Ум. тарабанець, тарабаник, тарабанчик.
Тужіння, -ня, с. Плачъ съ причитаніями. Тужіння по мертвому.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИҐВИНТИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.