Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вигорілий

Вигорілий, -а, -е. Выгорѣвшій.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 154.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИГОРІЛИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИГОРІЛИЙ"
Жили́ще, -ща, с. Мѣсто жительства. Ото гайдамаки узяли того багатиря і понесли на своє жилище. Рудч. Ск. II. 147.
Навколі́нці нар. = навколішки.
Нечупарний, -а, -е. Безобразный; неряшливый. Я б її й забрав (за себе), так вона дуже нечупарна. Кобел. у.
Обертом нар. 1) Круговращательно, кругомъ. 2) Голова Обертом іде. Голова кружится, идетъ кругомъ. Голова обертом іде і у п'ятіх раз-по-раз — шпиг-шпиг. Лебед. у.
Обскрібати, -бію, -єш, сов. в. обскребти́, -бу́, -бе́ш, гл. Оскребать, оскресть.
Страп'я, -п'я, с. = страпки. Іде, а страпя висить. Н. Вол. у. Одежинка.... носилася без перемінки, поки сама не опадала страп'ям та гноттям. Мир. ХРВ. 162.
Трибратній, -я, -є. Принадлежащій тремъ братьямъ. Київським шляхом верби похилі трибратні давні могили вкрили. Шевч.
Тримання, -ня, с. Держаніе.
Трут, -та, м. 1) = трутень. Вх. Зн. 71. 2) Падающая звѣзда. Вх. Зн. 71.
Утропі нар. Слѣдомъ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИГОРІЛИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.