Вакація, -ції, ж. Вакаціонное время. Уже ся вивчив і прийшов домів на вакацію.
Ґ, пред. = К. Добре ґ лежачій колоді і огонь пласти. Їден ґ лісу, другий ґ бісу.
Ґабе́лок, -лка и ґабе́ль, -ля, м. Кожа молодаго теленка.
Дранти́вий, -а, -е. 1) Изорванный, рваный. 2) Дрянной, негодный. Дрантива коновка. Дрантива свита. Дрантиві колеса.
За́зир, -ру, м. = зазір. Виралили стародавні гроші, що й зазиру їм тепер нема.
Ми́чка, -ки, ж. 1) Связка льну, неньки, приготовленная для пряжи. Баба сиділа дома, мички пряла. 2) Прядь волосъ, выбившаяся изъ подъ платка. Сховала під кибалку мичку, щоб не світилася коса. 3) Волосы у лошади надъ заднею частью копыта, щетка. Коні худі, миршаві, з запалими боками, з сухими ребрами, з кудлатими гривами, пелехатими мичками. 4) Раст. Naradus stricta L.
Обливальник, -ка, м. Парень, обливающій водой въ обливаний понеділок.
Пальонка, -ки, ж. = паленка. Пальонки кубком підкрепився.
Пищуватися, -щуюся, -єшся, гл. Питаться. Парою з розламаного хліба пищуються мертві душі.
Упрядати, -даю, -єш, сов. в. упрясти, -ду, -деш, гл. 1) Впрядать, впрясть. 2) Напрядать часть.