Баба́хнути, -ну, -неш, одн. гл. 1) Стрѣлять. Десь далеко хтось бабахає. 2) Только одн. Упасть, шлепнуться. Так і бабахнув у воду.
Барашкувати, -ку́ю, -єш, гл. Болтать, растабаривать.
Гру́день, -дня, м. Ноябрь. Употребляется въ этомъ значеніи издавна. Поидоша.... на колѣхъ, а по грудну пути, бѣ бо тогда м-ць грудень, рекше ноябрь. То-же въ новѣйшее время:Съ тѣмъ-же значеніемъ у гуцуловъ. Тоже въ новѣйшихъ календаряхъ: Въ галицкихъ календаряхъ: декабрь.
Замотили́читися, -чуся, -чишся, гл. Объ ульѣ пчелъ: имѣть въ себѣ вощинную моль. Переносно: Семинарія, бачте, замитиличилась, треба підчистити.
Перчик, -ку, м. Ум. отъ перець.
Повідбатовувати, -вую, -єш, гл. Отрѣзать (во множествѣ). Повідбатовували по шматку хліба.
Подіркуватіти, -тію, -єш, гл. = подірчавіти.
Постерігати, -га́ю, -єш, сов. в. постерегти, -режу, -же́ш, гл.
1) Замѣчать, замѣтить. Петро й постеріг, хто се такий і почав придивлятись, що там за Бруховецький. Ми на йому нічого не постерегли, ніякого познаку. Постеріг лопатки в горосі. Постеріг старий, що він тяжко согрішив.
2) Прослѣживать, прослѣдить. Я й стала постерегати: як він із хати, то й я до неї. Де то він ходить, ніколи з нами не буває в компанії, — треба його постерегти.
Прирубати, -ба́ю, -єш, гл.
1) Cм. прирубувати.
2) = присіка́ти 2. Изъ заговора: Шепчу і виливаю, і присікаю, і прирубаю...
Чтитися, чтуся, чти́шся, гл. = шануватися. Тепер парубки такі, що нікого не чтять і сами не чтяться.
