Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

виголити

Виголити, -ся. Cм. виголювати, -ся.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 153.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИГОЛИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИГОЛИТИ"
Вікнастий, -а, -е. Съ большими окнами; со многими окнами.
Вужів, -жева, -ве Ужу принадлежащій.
Ганус, -су, м. Анисъ. Левч. 1.
Добря́щий, -а, -е = Добрячий. Що за добрящі колеса. Левиц. Пов. 195.
Молодожо́н, -на, м. Молодоженъ. Старий, та перевернувсь на молодожона. Черк. у.
Невмілість, -лости, ж. Неумѣлость. Чуб. І. 270.
Обкаджувати, -джую, -єш, сов. в. обкади́ти, -джу, -диш, гл. Кадить, покадить вокругъ чего. Желех.
Подрібніти, -ні́ю, -єш, гл. Сдѣлаться меньше, мельче.
Призірний, -а, -е. Причиненный сглазомъ. Чуб. І. 119.
Прихитрувати, -ру́ю, -єш, гл. Ухитриться. Ти так прихитруй і украдь те лоша. Грин. І. 163.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИГОЛИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.