Гинкий, -а, -е. Легко сгибающійся, гнущійся. Гинкі цвяхи, забити не мож,— як з олива ніби. Обіддя гнуть з ясена, бо се гинке дерево.
Запла́кати, -чу, -чеш, гл. 1) Заплакать. Заплач, дурню, по своїй голові. Козак з біди не заплаче. 2) Заплакать что. Заплакала чорні очі, заплакала брови. 3) — кого́. Причитаньями и плачемъ какъ по мертвому уморить. Встрѣчено у Г. Барвинокъ: Раз, так жартувавши, на вечерницях дівку заплакали. Жартували, жартували, а послі й кажуть: «Умри, Галю, ми по тобі голоситимем». Та́ з сміхом і лягла. Вони зложили їй руки... (і стали голосити). Далі дівчата вже й годі, стали її будити — не встає... а у їй і духу нема.
Зв'ягель, (гля?), м. Раст. Vicia silvatica.
Недостача, -чи, ж.
1) Недостающее количество, недостатокъ. Сього-того треба, жінка не вважає: тілько чого недостача, — в батька-матір лає. Давай більше грошей, щоб не було недостачі.
2) = недостаток. Виростав у голоді та в холоді, у злиднях та недостачах.
Поминальний, -а, -е. Поминальный.
Посковувати, -вую, -єш, гл. Сковать (многихъ). У три ряди бідних, безщасних невольників посажено, по два, по три докупи посковувано.
Поступання, -ня, с. Успѣхъ. Не раз тішив він батька і вчителів незвичайним поступанням у науці.
Спарувати, -ру́ю, -єш, гл. Женить, выдать замужъ, сочетать бракомъ. Спарувати парубка з дівчиною.
Храмовий, -а, -е. Храмовой. Храмовий празник.
Худий, -а, -е. 1) Худой, тощій. Поки гладкий схудне, то худий здохне.
2) Худой, дурной. На козака худа слава, що робить не вміє. Ум. худенький, худесенький.
