Котючий, -а, -е. 1) Легко катящійся. Бач, які котючі гроші — швидко вже й роскотились. — Котючий вітер низався поміж деревом безлистим.
2) Плодовитый (о животныхъ).
Мацапу́ра, -ри, об. Неуклюжій, неповоротливый человѣкъ. Чортова мацапура.
Напі́рник, -ка, м. 1) Исподняя наволока пуховика, подушки. 2) Пеналъ.
Незвитяжний, -а, -е. Непобѣдимый.
Передслово, -ва, с. = передмова.
Персть, -ти, ж. Земля. Віл гребе і сам на себе персть мече. Тогді козаки шаблями суходіл копали, шапками, приполами персть виймали, Хведора безрідного ховали.
Попідтикатися, -каємося, -єтеся, гл. Подоткнуться (о многихъ). Чого це так наші дівчата попідтикалися? Через річку брести думають?
Пороздражнювати, -нюю, -єш, гл. Раздразнить (многихъ).
Світовий, -а, -е. 1) Утренній. Да зійшла зоря да вечірняя, зійде світова. Світова зоря, зірниця. Поки світові півні заспівають.
2) Живущій въ свѣтѣ. Тут, світові. зважте, люде, що то в онім пеклі буде.
3) Всесвѣтный, міровой. Світовий закон.
4) Извѣстный всему свѣту. Світовий брехун.
5) Житейскій. Світові роскоші. Поговоримо про се да про те світове.
6) Житейскій, обыкновенный, естественный, общепринятый. Се світове. Світове діло.
Шелеснатий, -а, -е. Густолиственный и потому многошумный. Ясень шелеснатий.
