Гомонли́вий, -а, -е. 1) Говорливый, болтливый, разговорчивый. То був дуже гомонливий, а то й на мову не дається. Параска знов весела і гомонлива. 2) Шумный.
Дима́рь, -ря́, м. Печная труба. А Максим на пожарище та на попелище подивився.... Нема ради! Тілько вітер свище у димарі та в комені. Ум. Дима́рик, дима́ричок.
Оврашковий, -а, -е. 1) Принадлежащій суслику, относящійся къ нему.
2) оврашкові хвости. Раст. Triticum cristatum Schrt.
Отримач, -ча, м. Инструментъ у бочаровъ, при помощи котораго они при складываніи клепокъ, прижимаютъ первую и послѣднюю клепку къ обручу. Части его: вильцята, засув, клинець.
Покрамарювати, -рюю, -єш, гл. Побыть купцомъ, поторговать.
Пригарок, -рку, м. = пригара 1. Виїли кашу — самі пригарки в горщечку.
Прутик, -ка, м. 1) Ум. отъ прут. 2) Родъ мере́жки. Скорѣе: часть мережки: рядъ круглыхъ отверстій съ обѣихъ сторонъ; шьется также и отдѣльно — по краямъ полотенца, сорочки.
Роз'їдати, -да́ю, -єш, сов. в. роз'їсти, -ї́м, -їси, гл. Разъѣдать, разъѣсть.
Рочистий, -а, -е. Годовой, бывающій разъ въ году. Ішлося вже до Різдва. Рочисте свято клопотало кожну семю.
Упаскуджуватися, -джуюся, -єшся, сов. в. упаскудитися, -джуся, -дишся, гл.
1) Загаживаться, загадиться, выпачкиваться, выпачкаться.
2) Испражняться, испражниться. (Чорт) на припічку впаскудився такою смолою, що й досі смердить на всю хату.
