Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

видіти

Видіти, -джу, -диш, гл. Видѣть. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 157.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИДІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИДІТИ"
Відхідник, -ка, м. Задній проходъ. Входить з живіт і відходить в одхідник, очищаючи всяку душу. Єв. Мр. VII. 19.
Вошивий, -а, -е. Вшивый. Вошивий кожушок. Чуб.
Дешевина́, -ни, ж. = Дешевня.
Зага́снути Cм. загасати.
Засма́жити Cм. засмажувати.
Здійми́ти, -му́, -меш, гл. здійняти.
Настіж нар. Настежь. І сіни й хата перед тобою настіж. К. ЧР. 222.
Непритомний, -а, -е. Бессознательный, безпамятный. Г. Барв. 386. непритомним бувши. Въ безпамятствѣ.
Обчути, -чую, -єш, гл. Услышать. Як го обчули (що співав), так го обскочили. Гол. II. 700.
Посилатися, -ла́юся, -єшся, сов. в. післа́тися и послатися, -шлю́ся, -шлешся, гл. 1) Посылаться, послаться, быть посланнымъ. 2)ким. Только сов. в. Посылать кого. Чи післатись за чим, чи що треба кому, то ким, як не ретором? Св. Л. 227. Вміла сь, мати, дочкою сь посилати. Грин. ІІІ. 510 3) Свататься, посылать сватовъ. Послався до неї, вона й рушники подавала. Рудч. Ск. II. 49. Посилався до дівчини та не сподобався, посилався цілий год хотів її взяти, — нагодила дідча мати товариша в хаті. Гол. І. 252. 4) Ссылаться, сослаться. Послався циган на свої діти. Посл.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИДІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.