Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

видавлювати

Видавлювати, -люю, -єш, сов. в. видавити, -влю, -виш, гл. 1) Выдавливать, выдавить, выжимать, выжать. Він видавить з тебе олію. Котл. Ен. І. 29. 2) Давить, передавить. Сучого сина звірюка половину кролів видавив. Рудч. Ск. II. 12. 3) Оттискивать, оттиснуть.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 155.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИДАВЛЮВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИДАВЛЮВАТИ"
Випасти Cм. випадати и випасати.
Відчалити, -ся. Cм. відчалювати, -ся.
Конвалія, -лії, ж. Ландышъ. Васильки, папороть, шевлію, Петрів батіг і конвалію. Котл. Ен. З великого лугу віяло холодком і пахло конвалією й барвінком. О. 1862. VIII. 16.
Миха́йлик, -ка, м. Маленькій деревянный ковшикъ для питья водки. Корячки, по запорозькій михайлики, бо в Січі тіх чарок і шклянок не знали. Стор. II. 150.
Недогодний, -а, -е. Неудовлетворяющій, неугодный. Вона йому недогодною стала. Левиц. І. 488.
Погноїти, -ною, -їш, гл. Дать сгнить. Вже на току погноїв хліб. Камен. у.
Пообмощувати, -щую, -єш, гл. То-же, что и обмостити, но во множествѣ.
Роскоренити, -ню́, -ни́ш, гл. Разрыть, изрыть. Свині роскоренили город. Вх. Зн. 60.
Скупій, -пія, м. = скупарь. Вх. Зн. 46.
Чудувати, -ду́ю, -єш, гл. Удивляться. Ціле місто чудує з нас. Левиц. І. 287. Привозе він його (змія) у своє царство, — всі на його чудують. Мнж. 34. Ото чудуватимуть, як виглядять, що на спині в собаки різка прив'язана. Черк. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИДАВЛЮВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.