Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

видавлювати

Видавлювати, -люю, -єш, сов. в. видавити, -влю, -виш, гл. 1) Выдавливать, выдавить, выжимать, выжать. Він видавить з тебе олію. Котл. Ен. І. 29. 2) Давить, передавить. Сучого сина звірюка половину кролів видавив. Рудч. Ск. II. 12. 3) Оттискивать, оттиснуть.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 155.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИДАВЛЮВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИДАВЛЮВАТИ"
Жирню́чий, -а, -е. Очень жирный. Жирнючі та слиняві губи. Мир. Пов. II. 66.
Змулити Cм. змулювати.
Мартови́к, -ка, м. Родившійся въ мартѣ. Cм. марчук.
Отерпати, -па́ю, -єш, гл. Рвать въ куски. Вх. Лем. 445.
Побіда, -ди, ж. Побѣда. Гласи возвишайте, мир весь утішайте побідою новою. Н. п. Млр. Л. Сб.
Поприводити, -джу, -диш, гл. То-же, что и привести, но во множествѣ. Сліпих поприводь сюди. Єв. Л. XIV. 21.
Рубанок, -нку, м. Рубанокъ, стругъ. Уман. у.
Уприпуст нар. О ѣдѣ животныхъ: сколько угодно, вволю, прямо изъ стога или другого хранилища пищи. Мнж. 177. Коні їдять овес уприпуст. Їдять корови вприпуст сіно. Алв. 70.
Фацка, -ки, ж. Пощечина, оплеуха. Фр. (Желех.).
Шипот, -та, м. 1) Шепотъ. Чую: шипот, — аж то він шепочеться з дівчиною. Новомоск. у. 2) Струя воды, бьющая съ горы внизъ. Ямпол. у. 3) Порогъ на рѣкѣ. Шух. I. 7.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИДАВЛЮВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.