Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

видавлювати

Видавлювати, -люю, -єш, сов. в. видавити, -влю, -виш, гл. 1) Выдавливать, выдавить, выжимать, выжать. Він видавить з тебе олію. Котл. Ен. І. 29. 2) Давить, передавить. Сучого сина звірюка половину кролів видавив. Рудч. Ск. II. 12. 3) Оттискивать, оттиснуть.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 155.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИДАВЛЮВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИДАВЛЮВАТИ"
Відбурмиструвати, -ру́ю, -єш, гл. Окончить службу бургомистра.
Заблища́ти, -щу́, -щи́ш, гл. Заблестѣть, засверкать.
Здір, здо́ру, м. Внутреннее сало. Палець так би й загруз, як у кабанячому здорі. Левиц. ПЙО. І. 379.
Каверзувати, -вую, -єш, гл. Проказить.  
Обшахрати, -ра́ю, -єш, гл. Обмошенничать.
Позатісувати, -сую, -єш, гл. Затесать (во множествѣ). Уже кілля позатісував. Черниг.
Сліпувати, -пую, -єш, гл. Быть слѣпымъ. Грин. І. 178. Я розумом сліпую. К. Іов. 19.
Станва, -ви, ж. Большая кадка, бочка. Вх. Зн. 66.
Торконутися, -ну́ся, -не́шся, гл. = торкнутися. Торконись до мене руками й головою. Мнж. 41.
Цвенькати, -каю, -єш, [p]одн. в.[/p] цвенькнути, -кну, -неш, гл. Говорить, сказать на чужомъ языкѣ, въ которомъ слышатся звуки ц, дз, — о полякахъ, бѣлоруссахъ. К. ДЗ. 34. Лях цвенькати уже не буде. Котл. Ен. IV. 10. По лядські цвенькала. Св. Л. 54. Кортить литвинка, коли не цвенькне. Ном. № 5012.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИДАВЛЮВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.