Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

видавати

Видавати, -даю, -єш, сов. в. відати, -дам, -даси, гл. 1) Выдавать, выдать; отпускать, отпустить. Мусила йти з ключами до комори видавати провизію на обід. Левиц. І. 363. 2) Давать, подавать, подать (о кушаньяхъ). Уміла готувати, та не вміла видавати. Рудч. Ск. II. 192. 3) Отдавать, отдать замужъ. Видає мене мати за старого заміж. Шевч. 15. Четверту доньку видала вже за дударчика. Гол. ІІІ. 463. 4) Давать, дать, родить. Копа видав по четверті зерна. 5) Издавать, издать (книгу). 6) = видаватися 4. Воно так само видає все яснішим та більшим. Ком. II. 89. 7) Говорить, сказать, представить. Смішне що небудь видать, мов у школі вчилась. Мкр. Н. 35. 8) — муштри. Производить ружейные пріемы. Чемеричка наряжалась в руб'я як циганка, а усатим гармизою Крициха Улянка; та халяндри, чмутовиха, для сміху скакала, — ся, копистку взявши в руки, муштри видавала. Мкр. Н. 40.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 155.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИДАВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИДАВАТИ"
Капуза, -зи, ж. = капелюха. Гол. Од. 18.
Лю́тно нар. Морозно съ холоднымъ вѣтромъ. Лютно на дворі. Камен. у.
Однокрилий, -а, -е. Съ однимъ крыломъ. Желех.
Пакелат, -та, м. Родъ головного женскаго убора. Дали ми тя (молоду), дали в той перловой парті, тепер тя найдеме в білім пакелаті. Угор. Гол. IV. 441.
Поквокати, -каю, -єш, гл. = поквоктати.
Поперерізувати, -зую, -єш, гл. Перерѣзать (во множествѣ).
Поратися, -раюся, -єшся, гл. 1) Заниматься по хозяйству, стряпать; возиться. Приходить ото Охрім до Грицька у двір, а той саме у дворі порається. Грин. II. 209. Деякі (молодиці) порались біля печі і кабиць, а другі шили козакам сорочки. Стор. МПр. 126. Василь порається з деревом. Н. Вол. у. 2) Одѣваться. Шух. І. 135.
Сваритися, -рюся, -ришся, гл. Сердиться на кого. Лубен. у. Ном. № 564. Я на вас сварилася. Н. Вол. у. Господь золотою різкою свариться. Ном. № 563. 2) Ссориться. Котл. Ен. VI. 6. З великою худобою битись да сваритись. Мет. 83.
Тонкорогий, -а, -е. Тонкорогій, съ тонкими рогами. Рудч. Чп. 255.
Уючити, -чу, -чиш, гл. Вьючить.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИДАВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.