Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

видавати

Видавати, -даю, -єш, сов. в. відати, -дам, -даси, гл. 1) Выдавать, выдать; отпускать, отпустить. Мусила йти з ключами до комори видавати провизію на обід. Левиц. І. 363. 2) Давать, подавать, подать (о кушаньяхъ). Уміла готувати, та не вміла видавати. Рудч. Ск. II. 192. 3) Отдавать, отдать замужъ. Видає мене мати за старого заміж. Шевч. 15. Четверту доньку видала вже за дударчика. Гол. ІІІ. 463. 4) Давать, дать, родить. Копа видав по четверті зерна. 5) Издавать, издать (книгу). 6) = видаватися 4. Воно так само видає все яснішим та більшим. Ком. II. 89. 7) Говорить, сказать, представить. Смішне що небудь видать, мов у школі вчилась. Мкр. Н. 35. 8) — муштри. Производить ружейные пріемы. Чемеричка наряжалась в руб'я як циганка, а усатим гармизою Крициха Улянка; та халяндри, чмутовиха, для сміху скакала, — ся, копистку взявши в руки, муштри видавала. Мкр. Н. 40.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 155.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИДАВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИДАВАТИ"
Бесур, -ра, м. = бусурман. Тривай, бесуре! я тебе відучу до чужих дівок залицятися. О. 1861. XI. Кух. 16.
Відщепнути, -ся. Cм. відщіпати, -ся.
Дия́волів, -ова, -ве. Принадлежащій дьяволу. Не по правді, дияволів сину, живеш ізо мною. Черкас. у.
Зашепота́ти и зашепоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. Зашептать. Зашепотіли люде. Г. Барв. 542.
Накипі́ти Cм. накипати.
Півзина, -ни, ж. Жердь, которою укрѣпляютъ солому на стогахъ и на крышахъ, кладя ее сверхъ соломы. Чуб. VII. 379. Як прийшли цигани, то сказано і півзини з хати постягали. Кобел. у. Ум. півзи́нка.
Примовляти, -ля́ю, -єш, сов. в. примовити, -влю, -виш, гл. 1) = приказувати, приказати 1. Старий грає, примовляє. Шевч. 243. Десь ти мене, моя мати, в барвінку купала, купаючи, примовляла, щоб долі не мала. Мет. 275. 2) = примовлятися, примовитися. Тут і я примовила. Г. Барв. 219. Люде говорять, — кожне примовляло. МВ. (О. 1862. І. 96). 3) Говорить, сказать знахарскій заговоръ. Баба пристріти змовляє і до матки примовляє. КС. 1893. VII. 76.
Присіння, -ня, с. = присінки.
Споминок, -вку, м. = спомин. МВ. (КС. 1902. X. 151).
Терасувати, -су́ю, -єш, гл. Мостить дорогу тарасом.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИДАВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.