Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

видавати

Видавати, -даю, -єш, сов. в. відати, -дам, -даси, гл. 1) Выдавать, выдать; отпускать, отпустить. Мусила йти з ключами до комори видавати провизію на обід. Левиц. І. 363. 2) Давать, подавать, подать (о кушаньяхъ). Уміла готувати, та не вміла видавати. Рудч. Ск. II. 192. 3) Отдавать, отдать замужъ. Видає мене мати за старого заміж. Шевч. 15. Четверту доньку видала вже за дударчика. Гол. ІІІ. 463. 4) Давать, дать, родить. Копа видав по четверті зерна. 5) Издавать, издать (книгу). 6) = видаватися 4. Воно так само видає все яснішим та більшим. Ком. II. 89. 7) Говорить, сказать, представить. Смішне що небудь видать, мов у школі вчилась. Мкр. Н. 35. 8) — муштри. Производить ружейные пріемы. Чемеричка наряжалась в руб'я як циганка, а усатим гармизою Крициха Улянка; та халяндри, чмутовиха, для сміху скакала, — ся, копистку взявши в руки, муштри видавала. Мкр. Н. 40.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 155.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИДАВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИДАВАТИ"
За́ким нар. = заки. Заким сонце зійде, роса очі виїсть. Ном. № 5679. Заведу тебе в чужу (хату), заким свою збудую. Чуб. V. 121.
Квокати, -каю, -єш, гл. = квоктати. Угор.
Комарик, -ка, м. Ум. отъ комарь.
Косухна, -ни, ж. = кісонька. Живи ти, мой татухна, без мене, без моєї русої косухни. Чуб. IV. 280.
Налига́тися, -га́юся, -єшся, гл. Нажраться (о ѣдѣ и спиртныхъ напиткахъ). Оттак налигайся, що й мене не пізнали. Стор. МПр. 53. Налигався, як Мартин мила. Ном. № 12193.
Нежерь, -рі, ж. Прошлогодняя трава, несъѣденная скотомъ и перезимовавшая на корнѣ. Косить тоді було дуже трудно, бо між травою була нежерь (стара трава). Драг. 241. Несъѣдобная трава. У сьому сіні нежері багато. Лубен. у.
Оперед нар. Передъ. Вх. Лем. 443.
Сквирк, -ку, м. Плачъ, хныканье.
Халява, -ви, ж. 1) Голенище. Вас. 161. Видно пана по халявах. Ном. 2) Развратная женщина. КС. 1882. X. 29. Пійди лиш ти к чортам плюгава, невірна, пакосна халява. Котл. Ен. II. 21. 8) з губи халяву робити. Врать, обѣщать и не сдержать слова. Не годиться халяву з губи робити. Ном. № 6867. роспустив мо́рду як халяву. Слишкомъ много говоритъ. К. ЧР. 876. 4) Халявки смалити, присмалювати, пекти. Ухаживать за кѣмъ. Та й ти там халявки попік? Ном. № 8974. Ум. халявка. Ув. халявище.
Шмига, -ги, шми́ґа, -ґи, ж. 1) Дощечка, служащая нивелиромъ при набиваніи мельничнаго камня. 2) У колесниковъ: дощечки длиной въ 1/2 аршина для опредѣленія спицъ, съ которыхъ начинать натягивать ободъ. Употребляется ихъ для этой цѣли двѣ. Канев. у. 3) Родъ силка для ловли болотныхъ птицъ. Вх. Пч. II. 16. до шми́ги, під шми́гу. Кстати, къ дѣлу. Чи тобі ж до шмиги сватать сина піхотою. Мкр. Н. 14. не до шми́ги. Неумѣстно, некстати. Не до шмиґи балака. Ном. № 5091.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИДАВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.