Вишня 2, -ні, ж. Высота.
Воздобний, -а, -е. Хорошій, хорошихъ качествъ. (Станьмо) свої коні козацькії напасемо й напоїмо: тут трави зелені, води холодні, очерети воздобні. Которий то, панове молодці, козак дородний, ще й кінь під ним воздобний. У Кулиша употреблено въ смыслѣ: способный, талантливый. Шукати серед мужиків людей дотепних, здатніх, воздібних, і таких людей підіймати наукою.
До́кіль, докіля нар. = доки. Вража ж тебе мати знає, докіль тебе, молодице, ждати.
Зазрі́ти, -рю́, -ри́ш, гл. = заздріти.
Леда́ка, -ки, м. 1) Лѣнтяй. 2) Негодникъ, безпутникъ.
Натуристий, -а, -е. Капризный, упрямый. Такий хлопець натуристий. Чи ми його малим так спотворили? А тепер як чого схотів, так щоб по його було.
Полохання, -ня, с. Испугъ, напугиваніе, пуганіе.
Посовиніти, -ні́ю, -єш, гл. Побыть въ полубезсознательномъ состояніи, въ опьяненіи. Сидить Петро дуже п'яний, держить у руці десятку, а Іван як ухопить її та й хода. — Що ж йому на те Петро сказав? — Аж нічогісінько: посидів ще трохи, посовинів-посовинів та й пішов собі з шинку.
Присішок, -шка, м.
1) Подпорка.
2) Столбикъ съ развилиной на концѣ, въ которую помѣщается горизонтальное бревно (при постройкѣ сарая).
3) мн. присішки. Въ думѣ — стремена. То теє (козак Голота) промовляв, на присішках став, без міри пороху підсипає, татарину гостинця в груди посилає. Это же мѣсто съ переводомъ:
Шлюбонько, -ка, м. Ум. отъ шлюб.
