Колисати, -шу́, -шеш, гл.
1) Колыхать.
2) Качать въ люлькѣ. Теща дитя колисала. Колисала мама сина, свого чорнобривця.
Мая́чення, -ня, с. 1) Мельканіе, мерцаніе. 2) Бредъ, галлюцинація.
Намудрува́ти, -ру́ю, -єш, гл. Намудрить.
Натяти, -ся. Cм. натинати, -ся.
Невиданий, -а, -е. Невиданный. Вижени мені звіря неслиханого й невиданого.
Повірити, -рю, -риш, гл.
1) Повѣрить. Росказав би про те лихо, та чи то ж повірять?
2) Cм. повіряти.
Покивання, -ня, с. Киваніе. Зробив притчу з нас в язиціх, покивання глави в людях.
Послати I, -ся. Cм. посилати, -ся.
Репіжити, -жу, -жиш, гл.
1) Сильно колотить, бить. Сів він на неї (на лошицю) та й давай репіжить тією палицею.
2) = репігати. Дощ репіжить.
3) Плакать, рваться. Дитина рипіжала з пів-години.
Рухлий, -а, -е. Рыхлый. Земля рухла, скоро копається.
