Верхівець, -вця, м. = верховинець.
Гиркання, -ня, с. = гарикання.
Голочванько, -ка, м. Убогій франтъ, бѣднякъ, желающій чваниться франтовствомъ.
Зацарюва́ти, -рю́ю, -єш, гл. Зацарствовать.
Нишком нар. Потихоньку, украдкой, шепотомъ. Щось нишком балакали. Ой брат сестру завертає, а невістка нишком лає. Я, мамо, нишком прийшла. Як хто хоче, так по своїй матері й плаче: їден нишком, другий в голос. Ум. нищечком. Ой випиймо, кумо моя, собі нищечком.
Окриватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. окритися, -криюся, -єшся, гл. Покрываться, покрыться. Дніпр льодом окриється. Ясне небо окрилося темними хмарами. Блискучі будинки, стіни мальовані! Як ви гарно сияєте, окрившись димами. Ранами окрився на війні. Славою окриється козак.
Перетрачувати, -чую, -єш, сов. в. перетра́тити, -чу, -тиш, гл. Тратить больше чѣмъ слѣдуетъ, перерасходовать.
Стрілецтво, -ва, с. Охота (ружейная), охотничій промыселъ. Три стрільчики молоденькі з стрилецтва да йшли.
Цюк меж., выражающее легкій ударъ топора. Почав рубать: цюк раз, цюк удруге. Заміривсь сокирою та цюк по тому ціпку. а ні цюк. Ни капли; ни крошки, нисколько. Горілки в барилі а ні цюк. Не робить діла а ні цюк.
Шморгонути, -ну, -неш, гл.
1) Съ силой дернуть. Як захвате з землі колос в корх, як шморгоне, — думав увесь обшморгнуть.
2) Съ силой ударить.
3) Съ силой побѣжать.
