Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відрізувати

Відрізувати, -зую, -єш, сов. в. відрізати, -жу, -жеш, гл. 1) Отрѣзывать, отрѣзать. Я з Степанидою йому дві сорочки відрізали. Г. Барв. 98. Поли одрізуй та плечі латай. Ном. № 1545. Як різцем одрізало. Ном. № 1838. як одрізано. Нѣтъ какъ нѣтъ. То було що дня вчащає, а тепер і не побачиш: як одрізано. 2) Только сов. в. Рѣзко отвѣтить, рѣзко отказать. Возному так одрізала, що мусить одчепиться. Котл. Н. П. 367.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 226.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДРІЗУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДРІЗУВАТИ"
Баба́х! меж. Звукоподражаніе выстрѣлу, удару, паденію. Бабах у воду! Шейк.
Відволожити, -ся. Cм. відволожувати, -ся.
Закі́п, -ко́пу, м. Окопъ, окопанное мѣсто. Черк. у.
Кулачити, -чу, -чиш, гл. Бить кулаками. Нікого перше він не бачив; а послі, як прозріє, кулачив рутулян і других врагів. Котл. Ен. VI. 40.
Осмалюватися, -лююся, -єшся, сов. в. осмали́тися, -лю́ся, -лишся, гл. = обсмалюватися, обсмалитися.
Полаштувати, -ту́ю, -єш, гл. = полагодити. Полаштую вози.
Пообмаслювати, -люю, -єш, гл. Обмаслить (во множествѣ).
Сизик, -ка, м. Особый родъ шмелей съ зеленовато-сизымъ пушкомъ на верхнемъ щиткѣ. Лубен. у. (Леонт.).
Сніжок, -жку, м. Ум. отъ сніг.
Цілиця, -ці, ж. 1) = цілина. Орали ми цілицю, сіяли ми пшеницю. Р. Макс. 2) Соль, добываемая изъ земли въ кристаллахъ. Шух. І. 16.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДРІЗУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.