Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відрізувати

Відрізувати, -зую, -єш, сов. в. відрізати, -жу, -жеш, гл. 1) Отрѣзывать, отрѣзать. Я з Степанидою йому дві сорочки відрізали. Г. Барв. 98. Поли одрізуй та плечі латай. Ном. № 1545. Як різцем одрізало. Ном. № 1838. як одрізано. Нѣтъ какъ нѣтъ. То було що дня вчащає, а тепер і не побачиш: як одрізано. 2) Только сов. в. Рѣзко отвѣтить, рѣзко отказать. Возному так одрізала, що мусить одчепиться. Котл. Н. П. 367.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 226.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДРІЗУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДРІЗУВАТИ"
Виразка, -ки, ж. Ранка, язва. Трудно виразку гоїти, а не уразити. Ном. № 1574.
Вихурятися, -ряюся, -єшся, гл. Чваниться. Зміев. у.
Волод, -ду, м. Влажность. Шух. I. 139.
Воріх, -ха, м. = оріх. Желех.
Закипі́лий, -а, -е. 1) Закипѣвшій. 2)кро́в'ю. Покрытый запекшейся кровью. Кров'ю закипілий. Хата. XXI.
Облекшити, -шу́, -ши́ш, гл. Облегчить. Желех.
Ознаймити, -млю, -миш, гл. Объявить, извѣстить. Звізда ясна возсіяла в дорозі, всім ознаймила о Бозі. Чуб. III. 383.
Полковничок, -чка, м. Ум. отъ полковник.
Таранник, -ка, м. Рыба лещъ, Abramis brama L. Шейк.
Штрумент, -ту, м. = струмент.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДРІЗУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.