Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відпроторити

Відпроторити, -рю, -риш, гл. Отправить, отпровадить.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 225.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДПРОТОРИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДПРОТОРИТИ"
Болотянок, -нка, м. Раст. Caltha palustris, курослѣпъ болотный. Конст. у.
Видати 1, -ся. Cм. видавати, -ся.
Вистроюватися, -строююся, -єшся, сов. в. вистроїтися, -строюся, -їшся, гл. Наражаться, нарядиться. Вистроїлась, як лялечка. Ном. № 11184.
Допи́лювати, -люю, -єш, сов. в. допиля́ти, -ля́ю, -єш, гл. Допиливать, допилить.
Загуря́ти, -ря́ю, -єш, сов. в. загу́рити, -рю, -риш, гл. Занимать, занять, развлекать, развлечь чѣмъ-либо, напр. разговорами, заставивъ забыть прежнее. Загури́ дитину. Вх. Зн. 18.
Заповіда́ти, -да́ю, -єш, сов. в. запові́сти, -вім, -віси́, гл. Завѣщать. Вміраючи, заповідала причепити її (хустку) тобі, як будуть її ховати. Кв. І. 112.
Зоріти, -рію, -єш, гл. Свѣтиться, свѣтить, сіять. Місяць світить, зоря зоріє. Чуб. V. 474. Серце моє, зоре моя, де це ти зоріла? Шевч. 143. Cм. зоряти.
Окостяк, -ка, м. Позвоночный столбъ.
Подала, -ли, ж. Замужняя женщина, любезничающая съ парнями. Шух. І. 33.
Скочки нар. Вскачь, галопомъ. Коні бігли скочки. Екатер. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДПРОТОРИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.