Витруїти, -рую, -їш, гл. Вытравить, перетравить.
Відтерти Cм. відтерати.
Млинчі́вка, -ки, ж. = млін.
Народо́вець, -вця, м. Народникъ. Ми... носимо народню свиту, бо ми, народовці, стаємо на бік народа.
Обезлюдіти, -дію, -єш, гл. Обезлюдѣть.
Поклін, -лону, м. Поклонъ. Десь мій милий чорнобривий через людей поклоняється... А що ж мені по поклону, коли його самого нема. Поклони бити, класти, покладати, давати, віддати. Оддайте поклони мамі й жінці. Также подарокъ при передаваемомъ поклонѣ: А він її поклін дає — коня вороного, вона йому поклін дає — хусточку шовкову. Ум. поклінчик, покло́ночок.
Пуперник, -ка, м. Карликъ.
Стрівка, -ки (= стрілка), ж.
1) Значекъ, вырѣзанный на ухѣ овцы передъ выгономъ въ полонину.
2) Ловушка для воробьевъ. Cм. стрілка.
Чичиркнути, -ну, -неш, гл. Шелохнуться, зашелестѣть. Употребл. съ отрицаніемъ. Ніщо а ні чичиркне.
Чмихнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ чмихати. Фыркнуть, подуть. То муцик, вирвавшись на двір, на голос гончих одізвався, чмихнув, завив, до них озвався. Фыркнуть отъ смѣха.
