Громови́на, -ни, ж. Электричество. Ди то сила й зоветься електричеством, або по нашому краще назвати громовиною, бо од неї бува грім.
Застіба́ти, -ба́ю, -єш, сов. в. застібну́ти, -бну́, -не́ш, гл. Застегивать, застегнуть. Застіба повагом ґудзик.
Кущик, -ка, м. Ум. отъ кущ.
Натрутити Cм. натручувати.
Осігди нар. = завсігди.
Прочинок, -нку, м. Пробужденіе.
Реваш, -ша, м. У гуц. древорубовь: счетъ срубленнаго дерева, проработанныхъ дней и пр., а у гуцульскихъ пастуховъ счетъ удоя, отмѣчаемыхъ зарубками на деревянномъ брускѣ, называемомъ колода и распадающемся вдоль на двѣ половины, при чемъ зарубки дѣлаются поперегъ бруска и проходятъ сразу черезъ обѣ половины его; одна изъ нихъ, также называемая реваш, отдается работнику или хозяину скота, а другая остается у ведущаго счетъ.
Снуватися, -нуюся, -єшся, гл.
1) Сноваться, дѣлаться основѣ.
2) Ходить сюда и туда. Снуюся по хаті, тиняюсь.
3) Болтаться. Пояс так і снується коло неї.
4) Мерещиться, вертѣться. Снується мі перед очі, як вдень, так і вночі. Біле личко, чорні брови на душі снується.
Судній, -я, -є., судний, -а, -е. 1) Судебный, къ суду относящійся, судный. Чи сходилась де у сельці між миром судня рада — діди, замісь, щоб укладати громаді суд, росказували, звідки почалось козацтво.
2) — день. а) День страшнато суда. Одрадніще буде Содомові та Гоморі суднього дня, ніж городові тому. б) Праздникъ у евреевъ. Тоді був у жидів судний день.
3) — де́шка. Та доска, подъ которую человѣкъ ложится до дня страшнаго суда, т. е. — гробовая доска; поэтому, до судньої дошки — до смерти. Пам'ятатимеш до нових віників і до судної дошки, покуль пороху на очі насиплють.
Тіха, -хи, ж. = утіха. Але той з тої тіхи великої, же їму лісничий дав гроші, прийшов до жінки й каже. Тіч, течі, ж. Въ мельничной шестернѣ: разстояніе между цѣвками.
