Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відпуститель

Відпуститель, -ля, м. Отпускающій. Я Іван Хреститель, — гріхам відпуститель. Рудч. Ск. І. 178.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 225.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДПУСТИТЕЛЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДПУСТИТЕЛЬ"
Багул, -ла, м. Тюкъ. Отсюди положіть два багули. Шейк.
Валєнки мн. Суконные красные штаны. Вх. Зн. 83.
Панова, -ви, ж. 1) = панва. 2) Раст. Tropaeolum Majus L. ЗЮЗО. І. 173.
Переставка, -ки, ж. Сѣть для ловли перепеловъ. Вх. Пч. II. 16.
Побачитися, -чуся, -чишся, гл. Увидѣться. Радіють, що побачились, говорять про все. Рудч. Ск. І. 206.
Помулити, -лю, -лиш, гл. 1) Давить, жать нѣкоторое время. 2) Натереть (ногу сапогомъ и пр. — во множествѣ).
Потопленик, потопляник, -ка, м. = потопельник. ЕЗ. V. 209. Камен. у.
Приражений, -а, -е. Опаленный солнцемъ. Вх. Лем. 456.
Ужувати, -жую, -єш, гл. Быть въ состояніи сжевать. КС. 1882. IX. 585.
Улік, -ка, м. = вулік. Ведмідь цілий улік меду припер. Рудч. Ск. Н. 15.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДПУСТИТЕЛЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.