Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відпуститель

Відпуститель, -ля, м. Отпускающій. Я Іван Хреститель, — гріхам відпуститель. Рудч. Ск. І. 178.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 225.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДПУСТИТЕЛЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДПУСТИТЕЛЬ"
Брижі Cм. брижа.
Кружина, -ни и кружиня́, -ні́, ж. Окружность. Чотирі четверті кружині. Черниг. у. Се болото верстов із сім кружині.
Машталі́р, -ра, м. Конюхъ; кучеръ.
Односумний, -а, -е. Единомышленный.
Погубляти, -ля́ю, -єш, сов. в. погубити, -блю́, -биш, гл. Губить, погубить. Як ті душі погубляють, так сі людське тіло. К. МБ. X. 7. Не поберігши тіла і душу погубиш. Ном. № 8794.
Пообмочувати, -чую, -єш, гл. Обмочить (во множествѣ).
Прогорниця, -ці, ж. Круглая дыра въ центрѣ верхняго жернова ручной мельницы. Шух. І. 104, 106.
Сорокуватий, -а, -е. Пестрый: черный съ бѣлымъ. Богод. у.
Хрунькати, -каю, -єш, гл. = хрокати 1. Гн. І. 129.
Хутрянка, -ки, ж. Шубка женская. КС. L893. XII. 449. Надіну хутрянку, вийду, сядемо у садочку та й просидимо цілу ніч. О. 1862. ІІІ. 41.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДПУСТИТЕЛЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.