Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відправляти

Відправляти, -ля́ю, -єш, сов. в. відправити, -влю, -виш, гл. 1) Отправлять, отправить, отсылать, отослать. Тяжко, тяжко мені тебе з дому одправляти. Макс. (1849). 7. Одправила-сь чесних хлопцей, та чекай донині: тепер підеш за такого, котрий пасе свині. Гол. IV. 510. 2) Разсчитывать, удалять (служащихъ). 3) Отправлять, отправить, отбывать, отбыть. Ой він пішов до ляшеньків служби відправляти. Макс. 4) Совершать, совершить богослужебный обрядъ. Одправив отець Яків утреню. Г. Барв. 190. Заховав дід бабу і похорон одправив. Рудч. Ск. II. 54. Похорон одправляти. АД. І. 117.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 224.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДПРАВЛЯТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДПРАВЛЯТИ"
Бека, -ки, ж. Дѣтск. Гадость. Cм. беку, бецяти.
Ватуйка, -ки, ж. 1) Годовалая коза. Шух. І. 211. 2) = ватуля.
Вивершувати, -шую, -єш, сов. в. вивершити, -шу, -шиш, гл. 1) Дѣлать, слѣлать верхъ. Вивершити стіг. 2) Насыпать, насыпать выше краевъ. 3) Завершать, завершить, исполнить.
Гайник, -ка, м. Лѣсникъ. Вх. Зн. 9.
Годитися 2, -джуся, -дишся, гл. О погодѣ: проясняться. От вже на дворі стало годиться. Прил. у.
Ковтнути Cм. ковтати.
Оборонятися, -ня́юся, -єшся, сов. в. оборони́тися, -ню́ся, -нишся, гл. Защищаться, защититься. Сей і втікав, і оборонявся. Стор. МПр. 84.
Тесанина, -ни, ж. Тесаніе, вытесываніе. Ум. тесани́нка.
Чепурніти, -ні́ю, -єш, гл. Становиться красивѣе.
Щедлик, -ка, м. пт. Fringilla serinus. Вх. Пч. II. 11.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДПРАВЛЯТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.