Витопити, -плю, -пиш, гл.
1) Вытопить (печь). Витопила в печі.
2) Вытопить (жиръ, сало).
3) Выплавлять, выплавить (металлъ).
4) Перетопить всѣхъ. По синьому морю хвиля грає, козацький корабличок розбиває.... Сорок тисяч війська витопляє.
Відповісти Cм. відповідати.
Дов'я́зувати, -зую, -єш, сов. в. дов'язати, -жу, -жеш, гл. Оканчивать, окончить связывать. Ми дов'язували сьогодні пшеницю. — А ми свою ще вчора дов'язали.
Запро́хувати, -хую, -єш, сов. в. запроха́ти, -ха́ю, -єш, гл. = запрошувати, запросити. Просимо до хати! — запрохує Чіпка. Хоч не нагодували, аби запрохали.
Мо́да, -ди, ж. Мода; обычай. Що за мода, що за мода — всі шапки рогачки. Чорт плаче, що моди не настаче. Купіть мені, бабусічко, по новій моді убрань хороших. У мене нема тієї моди, щоб по обіді спати лягати. брати на моду. Брать за образецъ.
Позмокати, -ка́ємо, -єте, гл. Измокнуть (о многихъ). Ну, вже ж і позмокали ми сьогодні, і рубця сухого нема.
Скоїти, -кою, -їш, гл. Сдѣлать, совершить (дурное).
Сугаковий, -а, -е. Относящійся къ сайгѣ. Сугакові.... сліди.
Товкач, -ча, м. 1) Пестъ — въ ступкѣ, толчеѣ. Вона у їх товкач і помело, т. е. на всѣ руки. 2) мн. = товченики. (Cм. товченик 1). Мені шо вдень, шо вночі — все товкачі — говоритъ лава о себѣ въ загадкѣ. Ум. товкачик, товкачичок.
Уривцем нар. Урывками.
