Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відпочин

Відпочин, -ну, м. Отдыхъ. Карим очам спання нема, ніжкам — одпочину. Чуб. V. 577.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 224.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДПОЧИН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДПОЧИН"
Вимолоти, -мелю, -леш, гл. Смолоть.
Ворохібини, -бин, ж. мн. = ворохібня. К. Дз. 167.
Дон, -на, м. = донець. Якийсь дон кашу міша в казанах ложкою. О. 1862. І. 76.
Мазі́льник, -ка, м. Мазальщикъ.
Поважчати, -чаю, -єш, гл. Потяжелѣть. Чого ви мені в клунок наклали, що він так поважчав? Харьк.
Погодний, -а, -е. Благопріятный. Погодний час.
Позасиджуватися, -джуємося, -єтеся, гл. Засидѣться (о многихъ). Не по своїй волі позасиджувалися (дівчата). О. 1861. XI. 100.
Поманюньку нар. Понемножко. Конст. у.
Пообчухрувати, -рую, -єш, гл. То-же, что и обчухрати, но во множествѣ.
Шнирь, -ря, м. = шнир. Неділь на три було труда, поки до шниря все зносили. Мкр. Г. 49.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДПОЧИН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.