Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відпочин

Відпочин, -ну, м. Отдыхъ. Карим очам спання нема, ніжкам — одпочину. Чуб. V. 577.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 224.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДПОЧИН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДПОЧИН"
А-а́сі, меж. Дѣтск.: испражняться. Ходім а-а́сі!
Відлига, -ги, ж. Оттепель. Драг. 388.
Відмотувати, -тую, -єш, сов. в. відмотати, -таю, -єш, гл. Отматывать, отмотать.
Відстановний, -а, -е. Отставной. Він відстановний москаль і з давніх москалів нема старішого над його. Васильк. у.
Голодниця, -ці, голоднівка, -ки, ж. = здухвина. Желех.
Здопта́ти, -пчу́, -чеш, гл. Стоптать. Сім пар черевиків я здоптала, а осьму пару в скринечку сховала. Чуб. V. 157.
Касарня, -ні, ж. Казарма. Мене вимінила з касарні рекрута. Гол.
Настобурчити, -ся и настовбурчити, -ся. Cм. настобурчувати, -ся и настовбурчувати, -ся.
Припрошувати, -шую, -єш, сов. в. припроси́ти, -шу́, -сиш, гл. Припрашивать, припросить. Усякі наїдки та напитки розношує, кожного сам припрошує. Рудч. Ск. II. 163. Ой ми б закусили, як би нас припросили. Грин. III. 504. Се він знарошне їх налякав, щоб вони припросили його проводити їх. Кв. І. 52.
Сніг, -гу, м. Снѣгъ. Злякався, побілів, як сніг. Котл. Ен. II. 30. Ум. сніжо́к, сніже́чек. Чуб. V. 83.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДПОЧИН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.