Вигадливий, -а, -е. 1) Изобрѣтательный.
2) Прихотливый. А жінка вередлива та вигадлива.
Догріва́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. догрі́ти, -грі́ю, -єш, гл. Достигать, достигнуть своимъ тепломъ. Та татонька (труна) без дверей і без віконець: туди вітер не довіє і сонечко не догріє.
Дойня́ти Cм. доймати.
Коваленко, -ка, м. Сынъ кузнеца. Ой ніхто ж так не заграє, як той коваленко. Иногда — просто кузнецъ. Ой де ж тії коваленки живуть, що хороші черевички кують?
Остерегатися, -га́юся, -єшся, сов. в. остерегтися, -жуся, -же́шся, гл. Остерегаться, остеречься, поберечься. Які лиш не остережуться, а їй на острів попадуться, тих переверне на звірей.
Тихо нар.
1) Тихо, негромко.
2) Тихо, медленно. Місяць тихо плавле.
3) Тихо, спокойно. І світ ясний невечірній тихо просіяє. А ні хмариночки, та тихо, та любо, як у раї. Ум. тихенько, тихесенько. Прокинеться, — тихесенько в осоки питає.
Уторгувати, -гую, -єш, гл. Наторговать, выручить. Продавала бублики козакам, вторгувала, серденько, п'ятака.
Цілитися, -люся, -лишся, гл. Цѣлиться, мѣтить. Куди ти цілишся, що не видно ні птиці, нічого?
Чукикати, -каю, -єш, гл. = чукати.
Шпиндель, -ля, м. Поршень.
