Красномовець, -вця, м. Ораторъ, краснорѣчивый. Іов хоче... довести, що він не згірший красномовець над Сахвира.
Моторя́чий, -а, -е. = моторний. Старий, а моторячий чоловік.
Очерет, -ту, м. Камышъ. Бодай тая річка очеретом заросла. Чорт сидить в очереті та полохає жабів. Ум. очерете́ць.
Підтичка, -ки, ж.
1) = підтічка.
2) Шерстяной кушакъ краснаго цвѣта съ кистями на концахъ, нашивается на запаску сверхъ сборокъ послѣдней и обвязывается вокругъ таліи.
Покотити, -кочу, -тиш, гл. 1) Покатить. Покотив бублик — кіт ухопить. Вона його за ворота собаками випровадила, а по його сліду каменем покотила. І гори покотив би. И горя мало. 2) Покатить, поѣхать, ринуться. На хмарі в Пафос покотила. Сів на повозку і покотив у місто. Як та туча, куди луча, так і покотили. Пішло пожарище гулять степом: геть покотить і дим, і полум'я. О водѣ: хлынуть. Маленька річечка, що так тихенько йшла, заклекотіла, заревла і через греблю покотила. Cм. покочувати.
Поправа, -ви, ж. 1) Починка, исправленіе. 2) Исправленіе (нравственное). Горе нам, ян не діждеться од нас ніякої поправи Той, що ненавидить усякий гріх. Ум. поправка.
Попрятати, -таю, -єш, гл. Прибрать.
Порскати, порськати, -каю, -єш, гл. 1) Брызгать. 2) Сыпаться, летѣть во множествѣ. В неділю рано дрова рубали, а ми до личка тріски порскали. 3) Выскальзывать; о вѣтви: вырываться изъ рукъ вверхъ.
Табак, -ку, м. Табакъ. Ум. табачо́к. Хто нюхає табачок, то гетьманів мужичок.
Хванд, -ду, м. = ус 3.
