Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відригати

Відригати, -гаю, -єш, сов. в. відригнути, -ну, -неш, гл. Отрыгивать, отрыгнуть.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 226.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДРИГАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДРИГАТИ"
Кошіння, -ня, с. Кошеніе, косьба. Шух. І. 169, 189.
Нагари́кати, -каю, -єш, гл. Наворчать.
Надсува́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. надсу́нути, -ну, -неш, гл. Пододвигать, пододвинуть.
Остатися Cм. оставатися.
Переполювати 2, -люю, -єш, гл. Окончить періодъ случки. Корова вже переполювала.
Помуркотати, -чу́, -чеш, гл. Побормотать.
Поцьков, -ву, м. Травля, натравливаніе (собаками). Зміев. у.
Прикоріти, -рію, -єш, гл. Засохнуть въ видѣ коры. Не обмила зараз, а тепер прикоріло, що й не оддереш і не обскребеш. Черниг. у. От як каша прикоріла — і не оддереш. Черниг. у.
Феса, -си, ж. Феска. На голові.... турецька феса. Морд. Пл. 20.
Шерехатий, -а, -е. = шерепатий. Вх. Зн. 81.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДРИГАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.