Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відрікати

Відрікати, -каю, -єш, сов. в. відректи, -речу, -чеш, гл. Отвѣчать, отвѣтить. Так це їй.... каже, а воно одріка. Мнж. 173. Е ні, одріка, се вже не шпачки. Ном. № 13712.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 226.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДРІКАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДРІКАТИ"
Бережняк, -ка, м. 1) Вѣтки и куски дерева, валяющіеся на берегу рѣки, выброшенные водою. 2) Заросль на берегу рѣки.
Бзік, -ка, м. = бузина. Вх. Лем. 391.
Блявкнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ блявкати. Сболтнуть. К. ЧР. 313. От Іванець і собі до гурту.... да щось і блявкнув з простоти. К. ЧР. 28.
Глинянка, -ки, ж. = глинище. Желех. Вх. Зн. 10.
Гузни́ця, -ці, ж. = Гузи́ця. Лохв. у. Ум. Гузни́чка. Лохв. у.
Льо́нок, -нка, м. Часть верстату. Шух. І. 255.
Побідніти, -ні́ю, -єш, гл. Обѣднѣть (о многихъ). За ці годи дуже люде побідніли. Черниг. у.
Повісемце, -ця, с. Ум. отъ повісмо.
Сповідниця, -ці, ж. Въ сказкѣ: палка, дубина, которою священникъ билъ чабана, предполагавшаго, что такъ производится исповѣдь, почему и давшаго палкѣ такое названіе. Мнж. 105.
Ужинатися, -на́юся, -єшся, сов. в. ужатися, ужнуся, -нешся, гл. Во время сжинанія хлѣба захватывать, захватить часть сосѣдняго участка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДРІКАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.