Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

напинати

Напина́ти, -на́ю, -єш, сов. в. напну́ти и нап'ясти́, -пну, -не́ш, гл. 1) Напяливать, напялить, натягивать, натянуть, покрывать, покрыть, надѣвать, надѣть. Скинув з себе синій жупан та над ними і нап'яв. Чуб. V. 956. Благослови, отамане, намет нап'ясти. Мет. 449. Лізе на лавку, напинає богів. Грин. III. 446. Виходить мати з житом, нап'ята кожухом навиворот. Грин. III. 442. Напни хустку! Я ж тебе, сестрице, напинаю (наміткою). Мет. 208. Уздечки не напнуть на його (на коня). Греб. 382. напнути мо́крим рядно́м. = накри́ти мокрим рядно́м. Батько напнув його мокрим рядном. Левиц. І. К. С. 2) Натягивать, натянуть (струну, веревку и пр.). Напинати лука. Як напне стрілець тетівку. Рудч. Ск. II. 83. 3) Нападать, напасть, наброситься на кого. Набіг вовк на табун гуртових свиней; вони його як нап'яли, одна попінила, дак того вовка і розірвали... вовки. О. 1861. V. 68. Въ переносн. смыслѣ: настаивать, настоять, прижимать, прижать къ стѣнѣ. Напнув жида, щоб повернув гроші. Напинали його, щоб росказав, що він дума. Павлогр. у. 4) Догонять изо всѣхъ силъ. Шість чололовіка вовків як нап'яли одного зайця: один біжить, а другі одстануть; а далі другий як уляже — от-от дожене. О. 1861. V. 69. 5) напиня́ти пупа. = напинатися 3. Ном. № 10018.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 508.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАПИНАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАПИНАТИ"
Бешеги, -шег, ж. мн. Заразительныя болѣзнетворныя вещества. Заніс бешеги до нашого села. Вх. Зн. 3.
Квадратовий, -а, -е. Квадратный. Я воліла б собі збудувати... три великі зали: довгу, квадратову і круглу. Левиц. І. 297.
Коліно, -на, с. 1) Колѣно. Жупанини по коліна, пошита до діла. Мет. 38. 2) Родъ, происхожденіе. Одно — що вона пані великого коліна, а друге — що з прадіда ляшка. К. ЧР. 317. 3) Поколѣніе. Через тебе і твого потомка благословлятимуться усі коліна на землі. Опат. 49. 4) Изгибъ (рѣки и пр). Коліно трохи бум: так іти прямо, а потім повернуть у бік коліном. Екатер. у. 5) Переходъ голоса при пѣніи. Не попадеш пісні: на коліна крута. Харьк. г. Ум. колінечко, колінце. Первий раз ступив (у воду) по колінечка, другий раз ступив — як під рученьки. Грин. III. 279.
Ланцюга, -ги, м. Ув. отъ ланець.
Лу́ча нар. Въ выраж. куди луча. Куда попало, куда зря. Як та туча, куди луча, так і покотили. КС. 1882. IV. 171. Вся піхота (й)шла в ворота, вона — куди луча. КС. 1882. IV. 171. Cм. лучити.
Несмертельність, -ности, ж. Безсмертіе.
Спонаджувати, -джую, -єш, сов. в. спонадити, -джу, -диш, гл. Пріучать, пріучить, дать волю. Спонадили його так, що й слова не кажи: бо старшина я. Канев. у.
Хвацький, -а, -е. Молодецкій. Хвацьке запорожське військо викоренили. Стор. II. 205.
Хорий, -а, -е. = хворий. Хора я, хора, мусить я умру. Лукаш. 14.
Черен, -на, м. 1) = леміш. О. 1861. XI. Св. 51. 2) Черенокъ (ножа). Шух. І. 274, 284.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАПИНАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.