Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відрада

Відрада, -ди, ж. 1) Отрада, утѣшеніе. Та не дав мені порадоньки, серцю одрадоньки. — Яку ж тобі, моя мила, одраду давати? Мил. 115. Ой коли б ти, мати, знала, що то за досада, то б ти мене оженила, щоб була відрада. Мет. 2) Отсовѣтываніе. Ум. відрадонька. Нема мені відрадоньки від мого нелюба. Мет. 253. Cм. відрадість.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 225.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДРАДА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДРАДА"
Бабчук, -ка, м. Раст. Amygdalus nanna L. ЗЮЗО. І. 111.
Вичовгти, -гну, -неш, гл. Выйти (шаркая ногами). На світанні вичовг з хати на двір.
Доскака́ти Cм. доскакувати.
Застраши́тися, -шу́ся, -ши́шся, гл. Испугаться, устрашиться. Драг. 61.
Зголу́бити, -блю, -биш, гл. Взлелѣять. Було тобі знати: вороним конем їздити, хлопця собі зголубити. Гол. І. 2.
Канона, -ни, ж. Пушка. Гей скажи мі, красний улан, ци не тут канони ліпше знають зазвонити, як удома звони. Федьк.
Литви́нчики, -ків, м. мн. Раст. Silent. Arineria. ЗЮЗО. І. 136.
Підгинатися, -на́юся, -єшся, сов. в. підігну́тися, -гну́ся, -нешся, гл. Подгибаться, подогнуться. Ой пійду я у луг по калину... да пійду я підгинаючись, да пійду я підхиляючись, щоб мені віття не підломить. МУЕ. III. 162.
Розмотузувати, -зу́ю, -єш, гл. Развязать что либо связанное. Розмутузувавши обстрижену вівцю. Ном. № 10240.  
Уповивач, -ча, м. = повивач. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДРАДА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.