Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відпозивати

Відпозивати, -ва́ю, -єш, гл. Вернуть судомъ. Дак я оце іду позивать: може як небудь чи не відпозиваю своє. Чуб.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 224.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДПОЗИВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДПОЗИВАТИ"
Гамза, -зи, ж. Казна. У його багацько гамзи. Аф. 354. Cм. кабза.
Горди́нський, -а, -е = Ординський. Трупом полягла гординська сила. К. ЦН. 173.
Надно́сити, -но́шу, -сиш, сов. в. наднести́, -су́, -се́ш, гл. Подносить, поднести, приносить, принести.
Наздого́нити, -го́ню, -ниш, гл. = наздоганяти. Запрягайте, слуги мої, коні воронії, наздогоньте літа мої, літа молодії. Мет. 253.
Нашити Cм. нашивати.
Осліджувати, -джую, -єш, сов. в. осліди́ти, -джу́, -ди́ш, гл. Выслѣживать, выслѣдить. Ми ослідили лисицю да й ходили все слідом за нею. Чуб. IV. 633.
Понаривати, -ва́ю, -єш, гл. То-же, что и нарвати, но во множествѣ. Повні пазухи грушок понаривали. Драг. 121. Хлопці встали, вози підмазали, нові ярма понаривали, сиві воли позапрягали. Рудч. Чп. 97.
Приостанок, -нку, м. Конецъ, окончаніе. Що це він на приостанку росказував? Борз. у.
Уменшати, -шаю, -єш, сов. в. уменшити, -шу, -шиш, гл. Уменьшать, уменьшить.
Ціцаня, -ні, ж. = цицуля. Вх. Лем. 480.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДПОЗИВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.