Берца, -ци, ж.
1) = бер = кладка. На тій пропасті був перехід через малу берцу.
2) берци. Часть плуга (какая?)
Видавати, -даю, -єш, сов. в. відати, -дам, -даси, гл. 1) Выдавать, выдать; отпускать, отпустить. Мусила йти з ключами до комори видавати провизію на обід. 2) Давать, подавать, подать (о кушаньяхъ). Уміла готувати, та не вміла видавати. 3) Отдавать, отдать замужъ. Видає мене мати за старого заміж. Четверту доньку видала вже за дударчика. 4) Давать, дать, родить. Копа видав по четверті зерна. 5) Издавать, издать (книгу). 6) = видаватися 4. Воно так само видає все яснішим та більшим. 7) Говорить, сказать, представить. Смішне що небудь видать, мов у школі вчилась. 8) — муштри. Производить ружейные пріемы. Чемеричка наряжалась в руб'я як циганка, а усатим гармизою Крициха Улянка; та халяндри, чмутовиха, для сміху скакала, — ся, копистку взявши в руки, муштри видавала.
Допанува́ти, -ну́ю, -єш, гл. 1) Окончить барствовать. 2) Окончить царствовать.
Застебну́ти, -бну́, -неш и пр, гл. = застібнути и пр.
Попереймати, -ма́ю, -єш, гл. То-же, что и переня́ти, но во множествѣ. Від німців усе те попереймали.
Просити, -шу́, -сиш, гл. 1) Просить. А я завше Бога прошу з вечора до ранку, да щоб ти мав щастя й долю, мій милий коханку. Прошу я її милою прозьбою. 2) Приглашать. Хазяйка тим часом вечеряти просить. 3) смерти на себе просити. Накликать на себя смерть. Сам на себе смерти просив.
Рябець, -бця, м. Родъ коршуна. Так рябцем і вхопить.
Сапувати, -пую, -єш, гл. = сапати. Сапувать я тобі не буду і полоти не буду.
Уїлий, -а, -е. = уїдливий.
Урубати, -баю, -єш, гл.
1) Нарубить небольшое количество. Сиди ж ти, дочко, а я піду, дровець урубаю.
2) Ранить рубя.
3) Имѣть достач очную силу, остроту для того, чтобы быть въ состояніи рубить — говорится какъ о человѣкѣ, такъ и объ инструментѣ. Та він сього не вруба, — нема в його сили. Аби якою сокирою дуба не врубаєш. Ні стругом не встругати, ні сокирою не врубати.
