Блискати, -каю, -єш, гл.
1) Сверкать. Ніч темна, темна, тільки блискавка блискає. І дощ не йде, і хмар нема, тільки блискає. Йдуть (косарі) мовчки, тільки коси блискають.
2) Бить задомъ, лягать. Та бий її, нехай не блискає бісова худоба.
Воляка, -ки, м. Большой волъ.
Коняка, -ки, м. и ж. Ув. отъ кінь. Ой у мене був коняка, був коняка розбишака. Щог. Вовк був з добру коняку. Ум. конячка. Бодай тебе волами возили, а мене хоч коростявою, та конячкою.
Моту́зка, -ки, ж. Веревка, тонкая бичевка. Зачепила собі мотузкою за шию (глечик) да й понесла топить. Ум. мотузочка.
Однакий, -а, -е. = однаковий. Я однакий, мамо, не змінився.
Погуба, -би, ж. Погибель. Відратуйте, отче, душу від погуби.
Слюзити, слюжу, -зиш, гл. Покрываться слизью, течь слизи. Слюзить з сала.
Трухнути 2, -ну́, -не́ш, гл. Тряхнуть. Як трухнуть, а гроші й посипались. Яблука поспіли; він трухнув, — всі осипались.
Цірувати, -рую, -єш, гл. = мережати 1 ? А я свому миленькому сорочку мережу; ой мережу та й мережу, цирочки цірую.
Чабанів, -нова, -ве Принадлежав пастуху овецъ.
