Дякі́вна, -ни, ж. Дочь дьячка.
Жупа́н, -на́, м. Кафтанъ, верхняя мужская одежда. Хоч і надів жупан — все не цурайся свитки. Ум. жупа́ник, жуп́аничок, жупани́ченько, жупано́к, жупано́чок, жупа́нчик. Де узявся козаченько на вороному кониченьку та в голубому жупаниченьку. Одягнутий він був у китайчатий синій жупанок.
Качати, -ча́ю, -єш, гл.
1) Катать. Вони і ну його качати да вертіти, поки аж прочунявся він.
2) Катать бѣлье. Старша сестра коня сідлала, а середульша хустку качала. (1834) 117.
3) Раскатывать тѣсто. Хомиха качала корж.
4) Повалить и грызть (о собакахъ). Скажена собака нашого Рябка качає. Свої собаки шкодить стали: з овечок перше вовну драли, а далі мняса забажали та й ну що дня овець качать.
Копил, -ла́, м.
1) Сапожная колодка. Швець копилом перекинув. №301.
2) Столбики (отъ 4 до 6), связывающіе полозья съ ящикомъ саней. Копили поробив на сани.
3) Незаконнорожденное дитя. Ум. копиле́ць.
Напрями́ти, -ся. Cм. напрямляти, -ся.
Наштопатися, -паюся, -єшся, гл. Наброситься, накинуться, напасть. Почув, що драча завелась, прибіг туди й він і зараз наштопавсь на Семена, та й давай його удвох місить.
Позагарбувати, -бую, -єш, гл. Заграбастать (многое).
Пуголовок, -вка, м. Головастикъ. Так води забагається, аж у горлі засохло; про мене хочай би й з пуголовками, аби мокра була.
Розроїтися, -роюся, -їшся, гл. Развестись роями (о пчелахъ). З одного рійка розроїлось їх більш як сто колодок.
Сивиця, -ці, ж. Раст. Nardus stricta.
