Перейти до вмісту
Словник Грінченка

відробляти

Відробляти, -ля́ю, -єш, сов. в. відробити, -блю, -биш, гл. 1) Отрабатывать, отработать. Чи не зорали б ви мені? Я б уже вам відробив. Рудч. Ск. II. 9. Иногда просто взамѣнъ работы получить что-либо. Хомина жінка одробила десь курочку і приносе додому. Мнж. 66. Одробить де пшінця або прісця та зварить кулешик. Грин. 11. 177. 2) При помощи волшебства уничтожать, уничтожить сдѣланное, возвращать, вернуть къ прежнему состоянію. Я поробив їх вовками, а одробити не зумію. ХС. VII. 455. Хто одробе мою дочку од цього, що їй пороблено, тому дарую половину царства. Грин. II. 252.

Джерело: Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 227.