Грамітни́й, -а́, -е́. Грамотный.
Збиткува́ти, -ку́ю, -єш (кого), гл. Обижать кого, жестоко обходиться; издѣваться надъ кѣмъ. Челядь Бога допросила, щоби ей не бити, аби челяді не бити, та й не збиткувати. Мене у тому війську ніхто не збиткував.
Змоскалілий, -а, -е. Обрусѣвшій.
Отець, отця и вітця зват. п. отче.
1) Отецъ. По дівонці отець-мати плаче.
2) Отецъ, титулъ священника, духовнаго лица. Отець Залізо з келії вийшов. Когда говорится объ отцѣ или священникѣ, употребляется: пан-отець.
Переднити, -ню́, -ниш, гл. Перемѣнить дно. Передни́ти діжку.
Потягти, -гну, -неш, гл. 1) Потянуть. Потягни за кінець, то воно й роз'яжеться. Потягни ломаку до себе. 2) Потащить, повезти. Тут, брате, коні не потягнуть. 3) Потащиться, пойти. Де ж Ярема? Взявши торбу, потяг у Вільшану. Потяг за ворота. 4) — за ким. Взять чью сторону. За нас руку потяг. 5) Cм. потягати 2, 3.
Прокалатати, -та́ю, -єш, гл.
1) Простучать въ колотушку; прозвонить.
2) Пройти (о времени). Прокалатає швидко час.
Промито, -та, с. Высокая пошлина. Платять важке промито замісь легшого мита. Іще ж то жиди-рандарі у тому не перестали: на славній Україні всі козацькі торги заорандували, да брали мито-промито.
Тлити, тлю, тлиш, гл. Скоро и съ жадностью ѣсть.
Ще нар. Еще. Нехай свою Україну я ще раз побачу, нехай ще раз послухаю, як те море грає. ще-ще. Еще кое-какъ. Ще-ще спереду, а ззаду на чорта походить. Ще б пак! Еще бы!
