Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відробляти

Відробляти, -ля́ю, -єш, сов. в. відробити, -блю, -биш, гл. 1) Отрабатывать, отработать. Чи не зорали б ви мені? Я б уже вам відробив. Рудч. Ск. II. 9. Иногда просто взамѣнъ работы получить что-либо. Хомина жінка одробила десь курочку і приносе додому. Мнж. 66. Одробить де пшінця або прісця та зварить кулешик. Грин. 11. 177. 2) При помощи волшебства уничтожать, уничтожить сдѣланное, возвращать, вернуть къ прежнему состоянію. Я поробив їх вовками, а одробити не зумію. ХС. VII. 455. Хто одробе мою дочку од цього, що їй пороблено, тому дарую половину царства. Грин. II. 252.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 227.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДРОБЛЯТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДРОБЛЯТИ"
Бортак, -ка, м. Болванъ, пентюхъ, остолопъ. Вх. Лем. 393.
Дово́дливо нар. Доказательно, убѣдительно. Та вже так доводливо викладає. Черном.
Лисиченя́, -ня́ти, с. = лисеня. Ум. лисиченя́тко, лисиченя́точко.
Облудно нар. Лицемѣрно, притворно.
Позаседжуватися, -джуємося, -єтеся, гл. = позасиджуватися.  
Пороскушувати, -шую, -єш, гл. Раскусить (во множествѣ).
Сіпати, -паю, -єш, [p]одн. в.[/p] сіпнути, -пну, -неш, гл. Дергать, дернуть. Рудч. Ск. I. 13.
Спосіб, собу, м. Средство, способъ, возможность. — прибірати. Изыскивать средства Стали ляхи спосіб прибірати. Макс. жадним способом. Никакимъ образомъ. Ні жадним способом не можна було приступити. Рудч. Ск. І. 78. ані способу. Нѣтъ возможности, невозможно. Драг. 95, 102. коли не спо́сіб. Если нѣтъ возможности, средствъ. Драг. 82. уся́кий спосіб прибіра́ти. Изыскивать всевозможныя средства. Драг. 80. уся́кого було́ там способу. Употреблялись всевозможныя средства. Драг. 246. уживати якого способу. Употреблять какое-либо средство. Сього способу рідко уживають. Драг. 74. за добрим способом. При хорошихъ средствахъ. Як за добрим способом, то жінка днів два, три лежить, привівши дитину, а як при бідности, то й того самого дня встане. Мирополь. взятись на способи. Употребить всѣ старанія. не спо́сіб. Неудобно, не мѣсто. В сінях не спосіб держати свиней. Камен. у.
Токан, -на, м. = мамалиґа. Вх. Зн. 70.
Школа, -ли, ж. 1) Школа, училище. Синочки зросли — у школу пішли. Чуб. III. 404. Виріс хлопчик уже такий, що став у школу ходить. Грин. І. 149. 2) Съ измѣненнымъ удареніемъ: школа́. Школьники. Може думаєте, що дітвора сипнула з хати зустрічати новобранку-товаришку, як то бува з школою? Св. Л. 79. Школа по суботах було ходить туди. Св. Л. 138. 3) (жидівська). Синагога, еврейская молельня. Левиц. Пов. І. 96. А як то був жид Янкель, то він коло школи похожає та по школі плаче-ридає: школо наша, богомільнице!» АД. II. 28.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДРОБЛЯТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.