Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відправлятися

Відправлятися, -ляюся, -єшся, сов. в. відправитися, -влюся, -вишся, гл. Отправляться, отправиться. Рудч. Ск. І. 100.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 225.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДПРАВЛЯТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДПРАВЛЯТИСЯ"
Бідування, -ня, с. Бѣдствованіе. Не гайся до мене озватись під час тяжкого бідування. К. Псал. 230.
Душе́вний, -а, -е. Душевный. Тепер я тебе рішена, радість моя душевна! Чуб. ІІІ. 15.
Ми́ля I, -лі, ж. Миля. Та збудила мене мати в обідню годину, як відійшли козаченьки від села за милю. Мет. 20. Ум. мильна. Рудч. Ск. І. 119.
Мину́лість, -лости, ж. Прошлое.
Прачик, -ка, м. 1) Ум. отъ прач. 2) Головастикъ. Н. Вол. у.
Припекти Cм. припікати.
Прихвальба, -би, ж. Похвала. Левиц. І. 476.
Прошморгнути, -ну́, -не́ш, гл. Продернуть.
Розчесати, -ся. Cм. розчісувати, -ся.
Скотисто нар. Покато.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДПРАВЛЯТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.