Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відрубувати

Відрубувати, -бую, -єш, сов. в. відруба́ти, -ба́ю, -єш, гл. 1) Отрубывать, отрубить. Голову йому відрубав. Рудч. Ск. II. 69. Відрубай кінець, щоб корочча палиця була. 2) Только сов. в. = відрізати 2. А вона мені як одрубала, та ще й при дочках. Левиц. І. 140.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 227.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДРУБУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДРУБУВАТИ"
Гарликати, -каю, -єш, гл. Плохо пѣть. Вх. Лем. 402.
Гасниця, -ці, ж. Керосиновая лампа. Нѣжин. у. Ум. гасничка.
Звірюва́тий, -а, -е. Нѣсколько похожій своими поступками на звѣря. Гайда, воле, в Дике поле, воле звірювата! К. МБ. III. 297.
Колястра, -ри, ж. = молозиво. Подольск. г.
Надлюдський, -а, -е. Сверхчеловѣческій. Йому, а не мені надлюдську силу дала природа. К. ЦН. 267. Надлюдська сила в його слові дикім. К. ЦН. 174.
Обджеркати, -каю, -єш, гл. = обскубти. На батькові чисто чуб обджеркали, шо не зосталось і одної волосини — до решти обірвали. Грин. II. 340.
Оголобля, -лі, ж. Оглобля. Чуб. VII. 465.
Припасний, -а, -е. Запасной. Припасна копійка є у його. Камен. у.
Росхокати, -каю, -єш, гл. = росхекати. А це ти глечичок росхокала та й мовчиш? Харьк. у. Слов. Д. Эварн.
Тарахкота́ння, -ня, с. Скорое и продолжительное стучаніе. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДРУБУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.