Безуставичний, -а, -е. Безпрестанный, постоянный.
Ді́йка, -ки, ж. 1) Сосокъ у коровы. 2) = Дійниця. Як надоїла повну дійку, взяла з неї молока і позамазувала корт дійки.
Запиндю́читися, -чуся, -чишся, гл. Заважничать, задрать носъ.
Конина, -ни, ж.
1) Лошадь, конь. Та купуй уже, купуй, — славная конина.
2) Конина, лошадиное мясо.
Попрорізувати, -зую, -єш, гл. Прорѣзать (во множествѣ).
Приложити, -жу, -жиш, гл.
1) = прикласти. Дай мені смоли, голубчику, приложити до боку. Хто ж се тобі таке прізвище приложив? Ні до чого й рук приложить.
2) Ударить.
Слабко нар. Слабо, свободно, не тѣсно. Слабко дуже підперезала його, — дитина зараз і росхристається. Ум. слабкенько.
Сторожик, -ка, м. Первое перо въ крылѣ птицы.
Учепити, -плю, -пиш, гл.
1) Прицѣпить. Вчепили дівчину до сосни плечима. Обох учепив коням у хвости і пустив у світи.
2) Зацѣпить, задѣть. Мино, Мино! не вчепи галушок.
Хмельнищина, -ни, ж. Эпоха Б. Хмельницкаго.
