Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відректи

Відректи, -ся. Cм. відрікати, -ся.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 226.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДРЕКТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДРЕКТИ"
Висмалити Cм. висмалювати.
Гугня́вий 2, -а, -е. Гнусливый, говорящій въ нось.
Зада́внення, -ня, с. Давность, застарѣлость. Желех.
Кремізний, -а, -е. = кремезний. Баба кремізна. Черк. у.
Повишіптувати, -тую, -єш, гл. Излѣчить заговоромъ (многихъ).
Ратови́ще, -ща, с. = ратище.
Скликанчик, -ка, м. Ум. отъ скликанець. На дзвіниці дзвонять у скликанчик. Кв. 1. 241.
Стрівка, -ки (= стрілка), ж. 1) Значекъ, вырѣзанный на ухѣ овцы передъ выгономъ въ полонину. Шух. І. 195. 2) Ловушка для воробьевъ. Вх. Пч. II. 15. Cм. стрілка.
Тіснява, -ви, ж. Тѣснота, давка. Тісна тіснява. К. Кр. 31.
Уривок, -вка, м. Обрывокъ, отрывокъ. Ум. уривочок.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДРЕКТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.