Грязо́та, -ти, ж. Грязь. Вилила свекруха додолу та наробила грязоти.
Гурт 1, -та́, м. 1) Стадо (о скотѣ). По сусідству чужі гурти і отари скрізь паслись. 2) О людяхъ: толпа, собраніе, общество, компанія. Женуть гуртами християн у колізей. У гурті, то й смерть не страшна. У гурті каша їсться. Просимо до гурту. 3) О неодушевленныхъ предметахъ: группа. Кожну зірку нарізно не запримітиш, а хиба тільки цілий гурт їх. 4) В гурт, до гу́рту. Въ одно мѣсто, вмѣстѣ. Вовк, медвідь і кабан зібрались у гурт. Проциндрив Солопій горох і просвистав, а за горохом в гурт і жито, і пшеницю. Ходім же до гурту. 5) За гурт. Вмѣстѣ. Бувайте здорові! промовив усім нам за гурт. 6) Гурт на гурт. Всего на всего. Скільки зір гурт на гурт усіх, — цьому ще ніхто й рахуби не склав. 7) Продава́ти на гурт. Продавать оптомъ. Ум. Гурто́к.
Зміїний, -а, -е. Змѣиный. З того часу острів той зветься зміїним. Зміїне сало. зміїний корінь. Раст. Vincetoxicum officinale L.
Кашоварість, -рости, ж. Кашеварство. Да возьмемо, братця, по семеро молодців, а по восьмому, братця, за для кашоварости.
Наскарблятися, -ля́юся, -єшся, гл. Пріобрѣтать деньги, наживаться. Корчми жиди взяли, порон теж у їх руках, — наскарбляються вражі жиди.
Підкопування, -ня, с. Подкапываніе.
Позгоджуватися, -джуємося, -єтеся, гл. Согласиться (о многихъ).
Поліття, -тя, с. Благопріятная погода; благопріятное урожайное лѣто. Не поліття, а лихоліття. Як закує зузуля на Юрія на голе дерево, то буде голодне літо, а як на лист, то буде поліття. Сього року поліття на ваш огород. Не на всяке літо добре поліття. Таке все поліття мочливе. Як сніг випаде, тоді поліття ходити на зайців.
Помуштрувати, -ру́ю, -єш, гл. Поучить нѣкоторое время военнымъ пріемамъ; пошкодить.
Посороматися, -маюся, -єшся, гл. = посоромитися.
