Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відросток

Відросток, -тку, м. Отростокъ. Який корінь, такий і одросток. Ном. № 7139. Ум. відростоньок. Зеленая та дібрівонько, чого в тебе пеньків много, зеленого а ні одного, одростонька ні од одного? Грин. ІІІ. 468.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 227.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДРОСТОК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДРОСТОК"
Засіда́тель, -ля, м. Засѣдатель. Вибрали мене в засідателі. Стор. І. 161.
Змудрувати, -ру́ю, -єш, гл. 1) Измыслить. Та ба! не всякий так змудрує, як сам Вергилій намалює. Котл. Ен. VI. 49. 2) Перехитрить. Бабу і чорт не змудрує. Ном. № 9074.
Ійти, ійду́, -де́ш, гл. = іти. Аж ійшов я мимо його. К. Псал. 90.
Кляскати, -каю, -єш, [p]одн. в.[/p] кля́снути, -сну, -неш, гл. 1) Хлопать, хлопнуть. Біс перістий свиснув, кляснув. Гул.-Арт. (О. 1861. III. 106). 2)язиком. Щелкать, щелкнуть языкомъ. Вх. Лем. 425.
Кобиля, -ля́ти, с. Лошонокъ женскаго пола. Вх. Лем. 425.
Кряка, -ки, ж. Лягушка. Вх. Пч. І. 16. Ум. крячка.
Пійстра, -ри, ж. Родъ матеріи. Жилетку справив із пійстри. Г. Барв. 359.
Пороскрадати, -да́ю, -єш, гл. Разокрасть (многое).
Ріжкатий, -а, -е. Угластый. Шух. І. 161.
Саможатка, -ки, ж. Жатвенная машина, жнея. Прилуцк. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДРОСТОК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.