Бляшаний, -а, -е. 1) Жестяной.
2) О крышѣ: желѣзный. Палати.... з бляшаною покрівлею.
Давне́зний, -а, -е. Очень древній. Сим робом передано нам сю давнезну пам'ятку писаного слова зо всіма її ушкодинами, перекрутками.
Довголі́ття, -тя, с. Долголѣтіе, многолѣтіе. Благословила мене мама на довголіття.
Достогна́тися, -гну́ся, -нешся, гл. Достонаться.
Злупити, -плю́, -пиш, гл. Содрать, слупить, ободрать. Тільки в тебе худобоньки, що сива кобила: тую злупив, жупан купив. Та він би з рідного батька злупив.
Іміти, імію, -єш, гл. = мати. Єдиного тільки у себе сина імала.
Онемощіти, -щію, -єш, гл.
1) Обезсилѣть, изнемочь. Як цілий день у спеку попокосиш, то й онемощієш.
2) Обѣднѣть. Був багатий сильно Шкварій, а тепер онемощів.
Порон, -на́, м. Паромъ. Коби човен, порон та весельце, пробував бим в тебе вечер, серце.
Проявлятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. прояви́тися, -влю́ся, -вишся, гл. Обнаруживаться, обнаружиться, появиться. Що у нашому селі проявилась новина не велика, не мала. Проявився козаченько пане у синьому жупані.
Урожати, -жаю, -єш, сов. в. уродити, -джу, -диш, гл.
1) Рожать, родить. Уродила мама, що не прийма й яма. Не уродить сова сокола — іно таке, як сама.
2) Хорошо вырастать, вырасти и принести плодъ, уродить. Як мак не вродить, то голоду ще не буде. Які груші уродили. Уродив постернак. Яке Бог уродив, таке й жну.
