Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відпоминати

Відпоминати, -на́ю, -єш, гл. Помянуть (церковнымъ поминовеніемъ). Кому се зостанеться, той і спасибі скаже, і відпоминає нас. Кв. І. 118. Умер той дід, поховали, відпоминали. Г. Барв. 196. Одпоминають попи мою душу. КС. 1882. X. 24.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 224.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДПОМИНАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДПОМИНАТИ"
Доруба́ти, -ся. Cм. дорубувати, -ся.
Забу́тко́вий, -а, -е. Вызывающій забвеніе. Треба тобі дать забуткової. Ном. № 5820.
Костуронька, -ки, ж. Посошекъ. Дайте мені костуроньки опіратися. Мил. 149.
Нікчемно нар. Ничтожно; ни къ чему не годно.
Первичка, -ки, ж. = первачка.
Позаторік нар. Въ позапрошломъ году. Твою долю, моя доню, позаторік знала. Шевч.
Послати II. Cм. постилати.
Цибнути, -бну, -неш, гл. Одн. в. отъ цибати. Як цибне через рів. Н. Вол. у.
Циприс, -са, м. Кипарисъ. МУЕ. І. 175.
Цінь I, -ні, ж. = цина. КС. 1883. VII. 508.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДПОМИНАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.