Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відростати

Відростати, -таю, -єш, сов. в. відрости, -ту, -теш, гл. Отростать, отрости. Як відростала чуприна, то закручували її за вухо. Стор. ІІ. 167.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 227.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДРОСТАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДРОСТАТИ"
Безвідходний, -а, -е. Безотлучный.
Діду́нь, діду́ньо, -ня, м. 1) Дѣдушка. Св. Л. 274. Помолись, дідуню, за умершего татуня. Чуб. ІІІ. 28. Ум. Діду́нечко. Чуб. V. 1130. 2) Дідунь. Насѣк. Dorcadion bolosericeum. Вх. Зн. 78.
Зле́жень, -жня, м. Шпала. А скільки то йде дерева на ті злежні, що під рейками.
Мовчу́н, -на, м. Молчальникъ, неразговорчивый человѣкъ. Левиц. І. 138.
Надивува́ти, -диву́ю, -єш, гл. Надивить.
Отруя, -ру́ї, ж. = отрута.
Письо, -ся, с. Личико. Там то Гандзя, там то зух, там то письо як пампух. Гол. І. 387.
Слабити, -блю, -биш, гл. Ослаблять. Не тягайте свиток з пучка, його не треба слабити. Харьк. у.
Теліш, -ша, м. 1) Бревно? Кусокъ дерева? Въ загадкѣ на желудь: Поїду в ліс, вирублю теліш; із того теліша зроблю два човни, два столи, шило і покришку. Ном. стр. 295, № 155. 2) Родъ ловушки для оленей и сернъ: прикрытая яма. Шух. І. 236.
Уговорювати, -рюю, -єш, гл. = уговоряти. Старець вговорює панича: гріх тобі, каже, синку, знущатись над старими людьми. Стор. І. 17.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДРОСТАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.