Досто́ювати, -то́юю, -єш, сов. в. досто́яти, -то́ю, -їш, гл. 1) Достаивать, достоять. І в церкві достояла мов спокійна. 2) Дозрѣвать, дозрѣть. (Конопелькам) не дали вітри да достояти.
Закуси́ти Cм. закушувати.
Поперетинати 2, -на́ю, -єш, гл. То-же, что и перетяти, но во множествѣ. Поперетинали ремні, котрими поскручувані були руки у козаків.
Престіл, -толу, м.
1) Престолъ, тронъ. Біда на престолі, коли нема нічого в стодолі. Поскидав потужних з престолів.
2) Престолъ въ церкви, въ олтарѣ. Привів її під церковку: «тепер ти моя». Вона йому відповіла: «неправда твоя». Привів її до престолу: «тепер ти моя». Вона йому відказала: «неправда твоя».
Прудкість, -кости, ж. Быстрота, скорость.
Складність, -ности, ж.
1) Сложность.
2) Соразмѣрность, стройность.
Солонина, -ни, ж.
1) Солонина. Не буде з пса солонини.
2) Свиное сало. Намащуся я солониною, скочу до хлопців скалубиною. Ум. солонинка, солони́ночка.
Станова, -вої, ж. Жена станового пристава. Станова з Окрайця привезе роботу.
Хвасувати, -сую, -єш, гл. 1) Прилаживать, пригонять. 2) Фальшить, идти неправильно. Колесо хвасує.
Чинбарський, -а, -е. Кожевничій, кожевенный. Линтваревий кожух (пахне) за півмилі чинбарським квасом.
