Белендіти, -джу, -диш, гл. = баландіти.
Болко нар. = болько. Болять очі болко.
Канючити, -чу, -чиш, гл. Клянчить. Ото канючить.
Колудрабок, -бка, ж. Часть сновальницы: каждая изъ двухъ поперечныхъ пластинъ, въ которыхъ укрѣплены колышки. Cм. оснівниця.
Косяк, -ка, м.
1) Острый уголъ, клинъ.
2) Бревно, которое укрѣпляется между двумя столбами (или діагонально одно, или два такимъ образомъ, что вмѣстѣ со столбами составляютъ букву М) и служитъ для укрѣпленія послѣднихъ. и
3) Кусокъ сѣти; изъ шести косяків сшивается бредень.
4) Канатъ для якоря на днѣпровской лодкѣ.
5) Небольшой табунъ лошадей. Було в його трохи коров і волів та по полю пасся косяк чималенький.
Неощадний, -а, -е. Небережливым.
Поторопіти, -піємо, -єте, гл. Оторопѣть (о многихъ). Вони так і поторопіли.
Самий, -а, -е., мѣст. Самый. Ой топи мене, моя мати, да на самеє денце. В собаках сама сила. Докатав до самого краю. Ой дай коню овса по самиї перса.
Скотарь, -ря, м.
1) Скотникъ, пастухъ рогатаго скота.
2) Скотоводъ. Скотарі, табунщики, чабани і отарщики плентались по степах. Ум. скотарик.
Сюрчання, -ня, с.
1) Жужжаніе, трескъ (насѣкомыхъ). Докучне сюрчання травяних коників.
2) Жужжаніе (веретена).
