Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відроджувати

Відроджувати, -джую, -єш, сов. в. відродити, -джу, -диш, гл. Возрождать, возродить. Аж світ мені піднявся вгору! одродили ви мене. МВ. (О. 1862. ІІІ. 49).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 227.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДРОДЖУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДРОДЖУВАТИ"
Закаламу́тити Cм. закаламучувати.
Злебеді́ти, -джу, -диш, гл. Начать жалобно пѣть. Желех.
Набува́тися I, -ва́юся, -єшся, сов. в. набу́тися, -бу́дуся, -дешся, гл. 1) Пріобрѣтаться, пріобрѣсться. 2) Преимущественно только въ с. в.: Прожить, пробыть достаточно долго. Ні я нажилася, ні я набулася. Грин. III. 397. Не довго я у свого батечка набувся. Федьк. Вже ж я на полі набувся, буйного вітру начувся. Грин. III. 671. 3) Въ Посл.: Поки хвалько нахвалиться, будько набудеться, — т. е. долго ожидать, пока обѣщанное сдѣлается. Ном. № 5680. 4) Пить, напиться (водки). Шух. І. 41.
Общипати Cм. общипувати.
Остатися Cм. оставатися.
Переметнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ переметати. Перебросить, перекинуть.
Пообвішувати, -шую, -єш, гл. Обвѣшать, увѣшать (во множествѣ).
Римарівна, -ни, ж. Дочь шорника. Cм. лимарівна.
Росточити, -ся. Cм. росточувати, -ся.
Росходитися, -джуся, -дишся, гл. = розіходитися. Хтось співає.... Голос тонкий, гнучкий, дзвінкий так і росходився на всі боки. Мир. ХРВ. 5.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДРОДЖУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.