Гре́ць, -ця, м. 1) Музыкантъ, игрокъ. Ні швець, ні мнець, ні в дуду грець. 2) = Герець. Петро почав козацький грець. 3) Апоплексическій ударъ, параличъ, пострѣлъ. Грець тебе побивай. Щоб тебе грець попоносив на вилах. Шоб його кінський грець узяв.
Ґа́блі, -лів, м. мн. = Каблі.
Зав'я́ти, -в'я́ну, -неш, гл. Завянуть, увянуть. Може він таку пісню знає, що як би заспівав, то й волос би зав'яв. Одно зацвіла, а друге зав'яло, навіки зав'яло.
Зла́годжуватися, -джуюся, -єшся, сов. в. злагодитися, -джуся, -дишся, гл. 1) Собираться, собраться, приготовляться, приготовиться. Злагодивсь Ілько їхати у город. 2) Мириться, помириться, соглашаться, согласиться, приходить, прійти къ соглашенію, уладиться. А як злагодили-сте-ся за ті чичуги? От взялись за діло. Зговорились, злагодились.
Льнува́ти, -ную, -єш, гл. О попадьяхъ: ходить по приходу и собирать ленъ и прочія даянія.
Налля́тися, -ллю́ся, -лє́шся, гл. = налитися.
Підсмикати, -ка́ю, -єш, сов. в. підсмикати, -каю(-чу), -єш(-чеш), гл. Поддергивать, поддернуть, подобрать. Підсмикають сорочку. Підсмикане, підтикане та й гайда по хаті.
Підстригання, -ня, с. Подстриганіе, подстрижка.
Причал, -лу, м.
1) Причалъ, веревка, забрасываемая для остановки судна у берега; столбъ, къ которому привязываютъ судно.
2) Отдыхъ, при валъ. Вже косарі причал роблять.
3) Пристанище, убѣжище. Усякому краще, як є причал який у його.
Промордувати, -ду́ю, -єш, гл. Промучить.
