Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відпрошуватися

Відпрошуватися, -шуюся, -єшся, сов. в. відпроситися, -шуся, -сишся, гл. Отпрашиваться, отпроситься. Циган насилу одпросився, — вони його покинули та й пішли. Рудч. Ск. II. 183. Відпросились у матері у Київ. Стор. МПр. 34.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 225.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДПРОШУВАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДПРОШУВАТИСЯ"
Безземельник, -ка, м. Человѣкъ, не имѣющій земли. Г. Барв. 448, 455.
Гомі́вка, -ки, ж. = Гомілка. Вх. Зн. 11.
Захолод, -ду, м. Студень, заливное. Дев'ятнадцять самих баранячих голів до захолоду сама посмалила Г. Барв. 425. І порося свячене, і паска заввишки з козацьку кучму, і захолоди, і всякі страви. Г. Барв. 179.
Здивови́жений, -а, -е. Сильно удивленный. Лев?! — вимовив здивовижений Грицько. — Що ж то воно за лев? Мир. ХРВ. 69.
Невмілий, -а, -е. Неумѣлый. У невмілого руки болять. Ном. № 6021.
Помоститися, -щуся, -стишся, гл. Постлать себѣ постель. Помостилась на лаві... і собі лягла. Мир. Пов. II. 55.
Присолити Cм. присолювати.
Притомний, -а, -е. 1) Находящійся въ сознаніи. О. 1862. II. 56. Притомна бут, поки і вмерла. Сим. 236. 2) Присутствующій. Притомним при тій пригоді Петрового Михайла був ще Ясько. ЕЗ. V. 31.
Хватати, -таю, -єш, гл. = хапати. Оце хватає, наче собака. Ном. № «4834.
Шаркнути, -ну, -неш, гл. Провести по косѣ лопаткой. О. 1861. X. 33. Шаркне по косі разів зо два лопаткою і пішов косить. Греб. 401.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДПРОШУВАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.