Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відпрошуватися

Відпрошуватися, -шуюся, -єшся, сов. в. відпроситися, -шуся, -сишся, гл. Отпрашиваться, отпроситься. Циган насилу одпросився, — вони його покинули та й пішли. Рудч. Ск. II. 183. Відпросились у матері у Київ. Стор. МПр. 34.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 225.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДПРОШУВАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДПРОШУВАТИСЯ"
Замо́тувати, -тую, -єш, сов. в. замота́ти, -та́ю, -єш, гл. Загатывать, замотать, наматывать, намотать. Замотай собі на ус. Ном. № 5829. Замотати, зав'язати, та й нікому не казати. Ном. № 5946.
Зга́цькати, -каю, -єш, гл. — ко́ні. Изморить лошадей, гнавши ихъ. Вх. Лем. 418.
Лахманяр, -ра, м. = лахманник. Желех.
Лози́на, -ни, ж. Стебель лозы. Берегом, бережиною загубив хустку під лозиною. Чуб. V. 106. Ум. лозинка, лози́ночка.
Нетям, -му, м. Непониманіе. Мрячить їм нетям пам'ять. К. ПС. 40. Віддавалась їй безсильна в нетямі людина. К. МБ. XII. 262.
Покінчати, -ча́ю, -єш, гл. Окончить (во множествѣ).
Понацілюватися, -люємося, -єтеся, гл. Прицѣлиться (о многихъ).  
Придумувати, -мую, -єш, сов. в. придумати, -маю, -єш, гл. Придумывать, придумать. Ніяк не придумає, щоб його тут утворити таке, щоб у чумака гроші украсти. Рудч. Ск. II. 169.
Пропертися, -пру́ся, -пре́шся, гл. Пролѣзть, протиснуться, пройти. Яка тіснота, а він таки проперся, — он бач, спереду стоїть. Харьк.
Щепій, -пія, м. Оспопрививатель. Щомісяця ходить оцей щепій, до попа та доглядається, яким дітям треба щепити віспу. Харьк. г.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДПРОШУВАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.