відробіток
Відробіток, -тку, м. = відробок. Позичте.... карбованця на відробіток. Ти б позичив у кого небудь на відробіток.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 227.
Том 1, ст. 227.