Вербник, -ка, м. Вербовая роща.
Грозе́нце, -ця, с. Ум. отъ грозно.
Замина́ти, -на́ю, -єш, сов. в. замня́ти и зам'я́ти, -мну́, -не́ш, гл. 1) О кушаньяхъ: заправлять, заправить, напр., растертымъ пшеномъ. Замняти борщ. 2) — розмо́ву. Заминать разговоръ. Почала заминати розмову.
Заниз́увати, -вую, -єш, гл. Вышивать зани́зування. (Cм.)́
Зрясити, -шу, -сиш, гл. Усѣять. Зрясять на віці коровай, у піч посадять із віка.
Перелітувати II, -тую, -єш, гл. Провести лѣто. Як мені Господь с'єтий допоміг зиму перезимувати, так мені, Господа с'єтий, допоможи літо перелітувати.
Ряхтяний, -а, -е. Блестящій, сверкающій? Ряхтяна звіздиця.
Уперекидь нар. Кувыркомъ. Як завелись та почали битись через стіл, то і стіл пішов уперекидь.
Уранці нар. Утромъ. Хто звечора плаче, той уранці буде сміяться.
Хуторище, -ща, с. Місто для хутора, місто, гдѣ былъ хутір. Дворище яке, чи хуторище.
