Вияснятися, -няюся, -єшся, сов. в. вияснитися, -нюся, -нишся, гл.
1) Проясняться, проясниться, посвѣтлѣть. Вияснилось бліде та понуре обличча Грицькове.
2) ви́ясниться. Прояснится (о погодѣ). Нехай виясниться, бо дуже нахмарило.
Відізватися Cм. відзиватися.
Гарчик, -ка, м. Ум. отъ гарець.
Гнипель (гнипля?) м. Часть ткацкаго станка: «рукоятка, которою вращаютъ передній навой при навиваніи основы».
Говірка, -ки, ж.
1) Выговоръ, діалектъ, манера говорить. У литвинів говірка не така, як у нас. Пані наша.... з себе була висока, огрядна, говірки скорої, гучної.
2) Разговоръ, говореніе. А я хотів би почути говірки женихової. У тій тихій говірці їм почулася грізна буря.
3) Пересуды, сплетня. Пішла вже скрізь по селу про його говірка. Ум. говіронька. Така тиха, така й мова, така й говіронька.
Погрімати, -ма́ю, -єш, сов. в. погрімати, -маю, -єш, гл.
1) Став грім погрімати, стала чорна хмара наступати. Вже переходить гроза, — ще трохи погріма та й затихне.
2) Гремѣть, погремѣть, громыхать, погромыхать, стучать, постукивать, постучать. Із разних пищаль погрімали, Хмелниченка гетьманом поздоровляли. Отав козак конівкою по мосту добре погрімати.
3) Только сов. в. Покричать, накричать на кого. Пан економ погрімав і вийшов. А щоб оттам росердиться, погрімать — на наймита, або так на кого — ніхто і не чув ніколи.
Попереціжувати, ясую, -єш, гл. Процѣдить (во множествѣ).
Присінечки мн. ум. отъ присінки.
Продимити, -ся. Cм. продимляти, -ся.
Тарановий, -а, -е. Относящійся къ тарану.
