Густи́, -ду́, -де́ш, гл. 1) Гудѣть. Грім гуде. Аж земля гула під ногами. Голосно й жалібно гув новий дзвін. Дощечка густиме та гуркатиме. Шумить, гуде вітер по дуброві. 2) О насѣкомыхъ: жужжать. Бджоли гудуть. Жук летить і гуде. 3) О голубяхъ: ворковать. Ой у лісі на горісі три голубоньки гуде. Также о крикѣ и иныхъ птицъ: Припутень гув. Гуде сумно одуд. 4) Говорить разомъ многимъ такъ, что голоса сливаются въ одинъ общій гулъ. Гула козацька рада. 5) У кише́ні гуде́. Пусто въ карманѣ, въ карманѣ свистить.
Зава́жити Cм. заважувати.
Загвинти́ти, нчу́, ти́ш, гл. = заґвинтити.
Їднаково нар. = однаково.
Мурча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. = мурмотати. Слухаю я — і борсук у норі мурчить.
Одо.. Кромѣ находящихся здѣсь словъ смотри еще отъ відо... до відотіль.
Понаплоджувати, -джую, -єш, гл. Наплодить (во множествѣ). Дітей понаплоджували, а годувати нічим.
Пообстругувати, -гую, -єш, гл. Острогать (во множествѣ).
Ряснота, -ти, ж. Обиліе, изобиліе (плодовъ, листьевъ).
Тирлич, -чу, м. = терлич. Коли б не тирлич, був би я твій панич.
