Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відрубати

Відрубати Cм. відрубувати.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 227.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДРУБАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДРУБАТИ"
Відкочувати 2, -чую, -єш, гл. Откочевать. Татаре.... одкочували собі геть у.... степи. К. Хмельн. 13.
Дрібни́стий, -а, -е. = дрібний.
Зви́вистий, -а, -е. Извивистый. К. ЦН. 293.
Златоско́ваний, -а, -е. Выкованный изъ золота. Златоскована сурма. Чуб. І. 179.
Лом, -ма, м. Ломъ (желѣзное орудіе).
Полумисок, -ска, м. Родъ глубокой тарелки, неглубокая миска. Рудч. Ск. І. 11. Вас. 181. Да їдять вони калачі з одного полумиска, ой п'ють вони мед-вино з одного кубочка. Н. п.
Понуро нар. 1) Смотря внизъ, наклонясь. Воли його коло воза понуро стоять. Шевч. 535. 2) Угрюмо, мрачно. Та не там твоя доля! — додав понуро Марко. Стор. МПр. 24. Понуро не мовчи. Г. Барв. 343.
Розласуватися, -суюся, -єшся, гл. Разлакомиться.
Уволока, -ки, ж. Земельная мѣра (въ старину), равная 30 моргамъ или 19 десят. 2010 саж. Шейк.
Утеребитися, -блюся, -бишся, гл. Взлѣзть, взгромоздиться, забраться во что. Позволь собаці лапу на стіл покласти, то він і цілий втеребиться. Ном. № 2841. Чого се ти утеребився в льох? О. 1862. І. 31.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДРУБАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.