Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відриватися

Відриватися, -ваюся, -єшся, сов. в. відірватися, -рвуся, -вешся, гл. Отрываться, оторваться. Випив він та зараз давай відриватись від стіни. Рудч. Ск. II. 69. Одірвись, коню, од берестонька. Мет. 19.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 226.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДРИВАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДРИВАТИСЯ"
Батожисько, -ка, с. = батожильно. Вх. Лем. 390.
Ґрундзьо́ваний, -а, -е = Ґрундзюватий. Не яке воно і ґрундзьоване, щоб шановний читець не розборсав його сам, прочитавши картку-дві в книжці. Ном. Од видав. VI.
Жальни́й, -а́, -е́. Печальный, грустный. Желех.
Зага́йство, -ва, с. Замедленіе, задержка. Борз. у.
Мости́на, -ни, ж. 1) Половица. Ой зірви, синку, в коморі мостину, сховай, синку, чужую дитину. Чуб. V. 729. 2) Полъ. Гал.
Нурта, -ти, ж. Пучина, бездна.
Обтикати, -каю, -єш, сов. в. обтикати, -чу, -чеш, гл. Обтыкать, обтыкать. І барвінком обплете і руточкою обтиче. Чуб. III. 450. Обтикала всю голову квітками.
Слюзувати, -зу́ю, -єш, гл. Плакать часто. Воно усе було слюзує та й слюзує, і день, і ніч. Новомоск. у. (Залюб.).
Судощати, -ща́ю, -єш, гл. Встрѣчать. Його (Байду) царь турецький судощає. АД. І. 149.
Хиляти, -ляю, -єш, гл. = хитати. Вітер дуба хиляє. Грин. III. 357.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДРИВАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.