Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відриватися

Відриватися, -ваюся, -єшся, сов. в. відірватися, -рвуся, -вешся, гл. Отрываться, оторваться. Випив він та зараз давай відриватись від стіни. Рудч. Ск. II. 69. Одірвись, коню, од берестонька. Мет. 19.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 226.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДРИВАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДРИВАТИСЯ"
Бурсачня, -ні, ж. соб. бурсаки. Св. Л. 219.
Єрети́цький, -а, -е. Еретическій.
Курва, -ви, ж. Распутница.
Помір'я, -р'я, с. = і. Помірок. Челядників їх вигубить помір'я, і вдови їх сльозами не заплачуть. К. Іов. 58.
Похиляти, -ля́ю, -єш, сов. в. похилити, -лю, -лиш, гл. 1) Склонять, склонить, наклонять, наклонить. Скрізь же ти, буйнесенький, по полю гуляєш, шумиш, гудеш, висвистуєш, тирсу похиляєш. О. 1861. XI. 44. Тогді Кішка Самійло... на чердак виступав, червонії, хрещатії, давнії корогви із кишені винімав, роспустив, до води похилив. АД. І. 218. 2) = похилятися, похилитися. «Десь у мене був з кулями гаман, — я ж тобі гостинця дам». Як став йому гостинці посилати, став татарин з коня похиляти. АД. І. 173. похилило на нас. Склонилось въ нашу сторону. Волч. у. 3) Преимущ. сов. в. Пойти куда. Хведір... тихо похилив по за церквою. Мир. Пов. І. 137.
Почереватіти, -тіємо, -єте, гл. Сдѣлаться брюхатымъ (о многихъ).
Проректи Cм. прорікати.
Розв'язок, -зку, м. Рѣшеніе. Вх. Зн. 60.
Укуснути, -ну, -неш, гл. Куснуть разъ. Як укусне один (вовк).
Хвойовий, -а, -е. Сосновый. Хвойовий ліс. Черниг. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДРИВАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.