Благополучно нар. Благополучно.
Борідка, -ки ж?. 1), Ум. отъ борода. Його брівоньки — так, як шнурочок, його борідка — золотенькая. Здурів скажений цап, ріжки назад загнувши, махнув борідкою, замекав, заскакав. 2) Нижняя или задняя часть лезвея топора. 3) Щетка на ногѣ лошади. В пісок ногами по борідки врився (кінь). 4) = бородиця 4. 5) — царська. Раст. Mirabilis jalapa L. Од причілка цвів кущ панської рожі, цвіли всякі квітки — й гвоздики, й чорнобривці, й царська борідка, й кручені паничі.
Вилузнутися, -нуся, -нешся, гл. Выйти изъ яйца. (Курчата) вилузнуться з яєць як слід.
Гайвір, -ру, м. = гав'яр.
Клепач, -ча, ж.
1) Молотокъ.
2) = клепачка.
Подоба, -би, ж. 1) Образъ, видъ, наружность. Виходь, наша пані молода, аби-сьме виділи, што в тя за подоба: ци-сь така, як била, ци-сь ся перемінила. Що в салдата за подоба, за плечима вся худоба. Дуже гарна дівчина, такої подоби і не бачили у нас. 2) Сходство, подобіе. 3) Употребляется какъ нарѣчіе или безл. глаголъ преимущественно съ отрицаніемъ въ значеніи: прилично, слѣдуетъ; нравится. Чи подоба так робити? Чи подоба ж се, бабуню? Не подоба зірці так рано зіходити, не подоба дівці до козака виходити. Не подоба, діду, тобі таке робити. Не подоба твоя, не подобны річи викладати коня, до коханя бічи. 4) до подоби. Нравится. Ой, дівчино, то-сь ми до подоби. 4) у подобі стати. Понравиться. У подобі став їй новий піп. Ум. подо́бонька. Як милого не любити, коли подобонька: сам білявий, вус чорнявий, як у соколонька.
Процвітати, -та́ю, -єш, сов. в. процвісти́, -ту́, -те́ш, гл.
1) Цвѣсть, процвѣтать, расцвѣтать, расцвѣсть. Калина процвітає. Кругом хлопці та дівчата, як мак процвітає. Піднявсь, процвів і в'яне, мов та квітка.
2) Богатѣть, разбогатѣть, достичь благополучія. А процвів був мій брат: поважали усі, майстер, грошей багато. Чи ба, як люд процвів тепера: тілько пани колись так жили, як оце наші міщане.
3) Расцвѣчивать, расцвѣтить, разукрасить. Cм. процвітаний.
Рогітра, -ри, ж. У гребенниковъ: перерѣзанная по длинѣ обыкновенная столярная пила.
Схлюпнути, -пну, -неш, гл. Пошатнувъ сосудъ, расплескать немного.
Удержуватися, -жуюся, -єшся, сов. в. удержатися, -жуся, -жишся, гл. Удерживаться, удержаться. Не держались на горі, а під горою не вдержишся. Тепер я не хочу нічого: дасте свиту да рушницю, бо в мене нічого не вдержиться.
