Відбивати, -ва́ю, -єш, сов. в. відбити, -діб'ю, -б'єш, гл. 1) Отбивать, отбить. Відбив носок од кухля. Став двері одбивати. 2) Отбивать, отбить, отталкивать, оттолкнуть; отражать, отразить. Одбиває од берега щука риба ряску. Козак нагайкою стріли відбиває. 3) Отражать, отразить (свѣтъ, звукъ). Поверхи дзеркала і води відбивають од себе соняшний світ. 4) Отбивать, отбить у кого-либо что или кого-либо. Він дівчину відіб'є.
Двора́к, -ка́, м. Дворовый человѣкъ. А чоловік ваш, небіжчик звідки був родом? — З того села, де.... дворак був. А хто любить сільські хлопці, а я люблю двораки. Ум. Двораче́нько.
Літ, -ту, м. Полетъ, леть. Цей і на літу хапа.
Луско́вий, -а, -е. О тканяхъ: вытканный узоромъ въ видѣ чешуи (луска)? Скатертиночки все лусковії.
Наору́дувати, -дую, -єш, гл. Сдѣлать, устроить, распорядиться.
Настил, -лу, м. Слой снѣга на корѣ деревьевъ, крышахъ зданій и пр.
Позаплющувати, -щую, -єш, гл. Закрыть, зажмурить (глаза — преимущественно о многихъ). Не дивіться, позаплющуйте очі, а я скажу, як можна буде дивиться.
Просапувати, -пую, -єш, сов. в. просапа́ти, -па́ю, -єш, гл. Пропалывать, прополоть сапою.
Трівок, -вку, м. Житье, существованіе. Я пишу кавалок мого життя, мого красного та любого трівку.
Церква, -ви, ж. Церковь. Козацька церква невеличка стоїть з похиленим хрестом. Ум. церківка, церківця, це́рквочка, церковочка. В церківку ввійшла. На горбочку притулилась убогенька церківця.
