Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відпокутувати

Відпокутувати, -тую, -єш, гл. Искупить покаяніемъ. Маруся.... подалась у черниці, щоб свій гріх одпокутувати. Г. Барв. 455.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 224.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДПОКУТУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДПОКУТУВАТИ"
Гудьба́, -би́, ж. Порицаніе, осужденіе. Cм. гудіння.
Задму́хати, -хаю, -єш, гл. Задуть.
Набундю́чити, -чу, -чиш, гл. Надуть, растопырить. Набундючити губи. Набундючити спідницю.
Невмілість, -лости, ж. Неумѣлость. Чуб. І. 270.
Паць! меж. для призыва свиней.
Перечовгати, -гаю, -єш, гл. Протереть, шаркая ногами.
Подопроваджувати, -джую, -єш, гл. Довести (во множествѣ).
Попалахкотіти, -кочу, -тиш, гл. Попылать сильно.
Розмайрин, -ну, м. Раст. Размаринъ. Rosmarinus officinalis. Вх. Пч. І. 12. Просив хлопчик розмайрину юрчик. Грин. III. 228.
Русокосий, -а, -е. Съ русой косой. Любе дівча русокосе. Млак. 18.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДПОКУТУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.