Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відривати

Відривати, -ва́ю, -єш, сов. в. відірвати, -рву, -веш, гл. Отрывать, оторвать. Ой відріжте й або відірвіте й та срібного ґудзя. Мет. 403.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 226.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДРИВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДРИВАТИ"
Басань, -ні, ж. Крытая галлерея вокругъ церкви. ЗЮЗО. II. 143. Cм. опасання 2.
Городя́нка, -ки, ж. Горожанка. Котл. Н. П. 369. Вона собі городянка, міщанка. Лв. Ум. Городя́ночка. Я з Київа кияночка, а з города городяночка. Мет. 197.
Козухна, -ни, ж. = коза. Ой ти, козухна, ой ти, матухна, ти росходися, розвеселися, старому пану у ноги поклонися. Чуб. III. 266.
Королівна, -ни, ж. Королевна. Ой ходять вони по риночку, як ті королівни. Чуб. V. 88. Чи воно яка князівна, чи королівна. Рудч. Ск. II. 46.
Ле́жачки нар. Лежмя, въ лежачемъ положеніи. Ком. II. 19.
Ма́мка, -ки, ж. 1) Ум. отъ мама. Люблю, мамко, Івана. Та нема тих городянок, що продають рідних мамок. Мил. 192. 2) Мамка, кормилица.
Підпушати, -ша́ю, -єш, сов. в. підпуши́ти, -шу́, -шиш, гл.землю. Разрыхлять, разрыхлить землю.
Помутити, -чу́, -тиш, гл. = скаламутити.
Розцвірінькатися, -каюся, -єшся, гл. Разщебетаться, разсверчаться. Горобець розцвірінькався.
Сунутися 2, -нуся, -нешся, гл. Броситься, ринуться. Сунулись тії тури в пущу, так і виваляли дерево; а князь за ними знай пускає стрілку за стрілкою. К. (ЗОЮР. II. 204). Він до челяді сунеться, — і челядь пропала. Шевч. ІІ. 28.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДРИВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.