Вициркати, -каю, -єш, одн. в. вициркнути, -ну, -неш, гл. Выжать что либо жидкое такъ, чтобы оно брызнуло струей. Вициркати молоко з цицьки; вициркати сік з зілля.
Дряпоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. Царапать (говорится только о звукѣ).
Жа́лля́, -ля, с. = жаль. Батько бив, батько бив, нагай увірвався, а я низом по-під хмизом в зілля заховався. Батько йде, батько йде, на грудку споткнувся, а я з жалля, з запечалля з батька усміхнувся.
Запре́т, -ту, м. 1) Удержъ. Віють вітри в степу, запрету не мають. 2) Запоръ. Зробився у неї запрет у трунку, то й на двір не ходила.
Короб, -ба, м. Родъ корзины, ящика изъ дуба или прутьевъ. Коробом Сонце, спіном дощ.
Мсти́ти, мщу, мстиш, гл. Мстить. Встрѣчено въ фальсифицированной исторической пѣснѣ: Вовкулакам, кателикам, мстючи зраду здала.
Належи́то нар. = належно. Ой гуляла належите, доки було в мішку жито.
Пейстрий, -а, -е. Пестрый. Кобила його пейстра — усі добре знають, а він каже ворона.
Скоток, -тка, ското́чок, -чка, м. Ум. отъ скот.
Слинка, сли́ночка, -ки, ж. Ум. отъ слина.
