Брехати, -шу, -шеш, гл. 1) Лгать, врать. Брешеш, дівчино, неправда твоя. Иногда во 2 л. ед. ч. наст. вр.: брехаєш: Брешеш, дівчино, брехаєш: що-вечора на улицю махаєш: в живі очі бреше. Безстыдно вретъ въ глаза. В живі очі тобі бреше, як шовком шиє — хоч би моргнув вражий син. Бреше, аж не постережеться. Преніе на всі заставки. щільно бреше. Хорошо, складно вретъ. 2) = гавкати. Собака бреше, — вітер несе.
Вицяркати, -каю, -єш, гл. = вицюркати.
Літерату́рний, -а, -е. Литературный. Літературна мова. Літературні твори. Літературні робітники.
Навибіра́ти, -ра́ю, -єш, гл. Навибирать.
Нага́дування, -ня, с. Напоминаніе.
Неощадний, -а, -е. Небережливым.
Попідтрушувати, -шую, -єш, гл. То-же, что и підтрусити, но во множествѣ.
Прочумакувати, -ку́ю, -єш, гл. Прочумачествовать.
Прямісінький, -а, -е. Совершенно прямой. Прямісінька та рівнісінька, як струнка.
Розсипчастий, -а, -е. Разсыпчастый. Аж кружало витоптав, танцюючи на розсипчастій долівці. Разсипчаста картопля.
